Персональний сайт Ірини Кулаковської

Застереження




Якщо забагато писати про розпач,

Він обов'язково прийде в твій дім.

Підстреленим птахом конатиме на підвіконні.

Слизьким кривавим згустком

Закляклого крику дряпатиме піднебіння.

Метатиметься з кутка в куток,

Перевертаючи меблі, розкидаючи дрібнички,

Розрізатиме сон перетинчастими кажанячими крилами.

 

 

Якщо забагато писати про лихо,

Воно обов'язково прийде в твій дім,

Аби брудними вигнутими іклами

Розгризти на полову твій спокій і лад.

Непроглядним задушливим чадом

Завіє, заполонить, заснує оселю.

Неначе каракут, чекатиме на здобич,

Щоб вп'ястипся в чоло отруйливим цілунком.

 

Якщо забагато писати про біду,

Вона обов'зково прийде в твій дім.

Несамовитим криком, кулеметним гвалтом

Розтрощить світ. Вигатить двері, шибки.

Запне дерев'яні зіниці липучим і червоним.

І забере твого сина, і забере твого брата.

У твоє шерехке побіліле волосся

Заплете ковили і полин...

 

 

Якщо забагато мовчати про любов,

Одного разу в твій дім прийде війна.



Создан 06 авг 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником