Персональний сайт Ірини Кулаковської

* * *




Одного разу я вирішила

Подарувати йому світ

Із океанами та пустелями,

Кратерами і водограями,

Снігами та спеками,

Гуркотами і дзюркотіннями...

Але в нього виявилася

Фобія відкритого простору,

І найменший протяг

Завдавав невимовного болю.

 

 

Тож я принесла лише серце,

Своє власне палаюче серце,

Наповнене по вінця

Найщирішою любов'ю

І найпрозорішою ніжністю.

На жаль, він був затятим вегетаріанцем,

І мій нерозважливий дарунок

Спричинив напад нудоти

І тривалу мігрень,

Що загрожувала перерости в депресію.

 

 

Тоді я видерлася на скелі,

Аби віднайти едельвейс -

Ту скам'янілу і водночас живу мрію-легенду,

Незмінний реквізит усіх романтиків

І героїв-коханців.

Шкода, моєму героєві

Дошкуляла алергія на квіти.

 

 

Отож я подавала носовички та серветки,

Поправляла подушки і пледи,

Бігала до аптеки по пігулки,

А в перервах між цим

Віддано зазирала в очі,

Слізно обіцяючи більше

Нічого не дарувати.

 

 

І тільки з віком збагнула:

Чоловікам байдуже до нашої жертовності

І наших сентиментальних спрямувань.

Їм важливо,

Аби було смачно, м'яко і затишно.

А місцями ще й волого та гаряче.

 



Создан 06 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником