Персональний сайт Ірини Кулаковської

Хризантемова зустріч




Брутально пахли хризантеми із кожного кіоску. Сонце

Повільно скрапувало в осінь, немов згущенка. Жовте місто

Презентувало на поталу душевні рани. Так врочисто

Зривались, тріскались каштани. Це стогін? Хрип? Оксюморон це?

 

 

Я крокувала хідниками  - нахабно дорога, вродлива.

Списами трендових підборів до щенту розбивала тишу.

І раптом - Ви. Похилий профіль... В глибинах пам'яті залишу

Цю мить, як шрам. І довгий погляд, важкий, холодний, наче злива.

 

 

Я уявляла все інакше: кав'ярня, вишукані квіти.

Я в товаристві. Ваша постать крізь жалюзі і напівморок -

Достоту стереокартинка. І тисячі болючих голок

Дощу впились в долоні, в плечі. І ще Ви мали зрозуміти...

 

 

Ну як там за законом жанру? Що Ви даремно... Що найкраща...

... Ці всюдисущі хризантеми! Ви просто їли чебурека

Посеред вересня. Так дивно. Сумною усмішкою Шрека

З яскраво-веселкових кульок вітав базар - строката хаща

 

 

Цивілізації. Як справи? Усі здорові? Так, читала...

Ну що там ще? Вітаю, зичу... Ви в тому ж сірому костюмі.

Закохані і досі в липень. Напівокрилені, в задумі,

І капелюх на вас так схожий на зібганий листок. Навала,

 

 

Нашестя, натовп хризантем, гірких, як шкіра апельсина.

...Ви розчинилися за рогом. Між нами стосів, рим безодня.

І я крокую хідниками якась нікчемна і самотня,

Неначе сукню "от кутюр" тавро пропекло "made in China".

 



Создан 07 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником