Персональний сайт Ірини Кулаковської

* * *




Мені ніколи не снились рими,

Оті лискучі, дебелі риби,

Що пропливають по вістрю тиші

Від болю важчі, від криг слизькіші

І розтинають плавцями ніч.

 

 

Шляхетна ніжність долонь, облич,

Нервові рухи, тендітність пліч,

Жага та сила багать і злив

Не розбудили хоч тіні слів.

Повільно тануть у безголоссі

 

 

Вітрів наспіви. Пульсує осінь,

Жбурляє листя в безладні стоси.

Жовтогаряче холодне море

Непримиренне і неозоре

Змиває промені і сліди.

 

 

У стеблах, в пасмах, в стрічках води

Мені нікли нові світи

Не поставали, як міст з туману.

Ймовірно, іншим тому осанну

Співають протяги шпальт, спілок.

 

 

Легкі, мов крила, мов пух, пилок

В мій сон не линуть з чужих зірок

Яскравих рим гомінкі калібрі.

Як ліс столітній, вросли верлібри

У шкіру аркушів, плин думок.



Создан 08 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником