Персональний сайт Ірини Кулаковської

Яблука




                    (триптих)

                          1

Бути яблуком в спраглій долоні.

Відчувати сферичним тілом -

Кожним сектором і сегментом,

Кожним кратером, меридіаном, -

Як під пружним склепінням шкіри

Струменять ручаї бажання,

Як пульсує розпечена лава,

Розчиняє в шаленому вирі

Вовну слів, пасма речень і зойків,

Вщерть заповнюючи судини

Всеохопним вогнем. Рух, дотик -

То правічна, мов світ, жага.

 

 

Пити ніжність з ківша долоней.

Сяйво місяця - білі краплі

На пошерхлому піднебінні

Так подібні до грон роси,

Що у теплій тіні заглибин

Випаровуючись поволі,

Залишають дещицю болю,

Присмак солі й дощу на згадку.

Просякати невпинно, млосно

В кожну тріщину, подих, погляд,

Розкуйовджену постіль, фразу

Прохолодним напоєм ночі.

 

 

Жить свічею в затишних долонях.

Стрімко плисти крізь брами, віхи

У човні з міцно зімкнутих доль.

Розтопити і час, і хаос,

Обпікаючи стомлену душу,

Коли поруч вітри і криги

Стогнуть, рвуть розпашілу осінь

На безладні, безбарвні клапті.

Стати воском, з якого згодом

Вправні пальці майстерно створять

Землю, жінку, багаття, зливу,

Зорепад перестиглих яблук.

 

 

                         2

В його волоссі - висохлі пелюстки

Яблуневого цвіту -

Спогад про весни, що вміють загоювати

Сивини стомленої планети

Бірюзовим плетивом полохливих пролісок.

Його голос просякнутий теплом

Нагрітої на сонці кори,

До якої так добре притулитись щокою

І, обхопивши порепаний стовбур

Безладним віттям одягу, рук, поглядів,

Натхненно слухати, як циркулює

Розчинений у млості час.

Лінії доль і життів -

Незліченні риски на його долонях -

Достоту повторюють візерунок прожилок

На видірваному вітром листку,

Що сновигає сутінковим садом,

Ніби заблукала посеред реальності примара.

В дитинстві він також вірив у привидів

І мріяв вирощувати яблуні

На сірому клапті мегаполісного будення.

Саме тому з ним дуже зручно гуляти містами:

Піти настояне на гамірі повітря,

Смакуючи серенади клаксонів,

Скрегіт гальм і перегукування сирен.

Бути з ним поруч - неначе літати вві сні:

Так само захоплює подих

І так само, в певному сенсі, ростеш.

Він любить приходити в сновидіння,

Забарвлюючи їх усіма відтінкакми жовтогарячого та вогняного

(То звична гама осінніх багать,

Що перетворюють на попіл всі недоречні в сезон оголень

Кольорові шати обтіпаних, намоклих крон).

 На відміну від Оле Лукойе,

Він ніколи не бере з собою парасольки,

Хоч би яка там періщила злива.

І завжди лишає на подушці

Вранішній промінь і запах достиглих яблук,

А на кухні - горнятко кави.

 

 

                         3

Це місто, незграбно розплескане поміж пагорбів і западин,

Достоту як мильна вода із розсохлих ночов, -

Похмурий, небагатослівний свідок.

Підсліпуваті зіниці вищерблених веж,

Латані-перелатані рукави хідників і газонів,

Похилі спини паркових скульптур,

Вкриті коростою моху і шрамами забуття,

Завжди пам'ятатимуть:

Був червень уповні,

Немовби світило, що вчора

Проштрикувало ніч надламаним списом жовтуватого ікла,

А нині обернулося наливним плодом -

Винуватцем оскомини, Троянської війни та біблійної спокуси.

Захмілілий, наївний червень.

Він розіллється смарагдовим морем

Некошених трав, що давно вийшли з берегів

І поволі заповнюють асфальтово-бетонний простір

Солодкуватим запахом дитинства, дзвінкою тендітністю мрій

І полохливими іскринками сонячних зайчиків,

Захованих серед прозорих грон роси.

Тут так само добре мовчати в унісон,

Пускати за водою ромашкові вінки,

Пити молоко з одного кухля

І вчитись передавати із рук у руки,

Із вуст в уста тремтливу ніжність,

Акорди дощів, оксамит барвистих пелюсток

І неповторний смак зелених яблук,

Що ввібрав у себе гарячу гіркоту найпершого гріха

І невиплакану сіль запізнілого покаяння.

Місто знає: якось ці фрукти дозріють.

Цікаво, що станеться опісля:

Ми розумітимемо й далі

Правічну мову струмків і квітів

Чи перетворимось на нудних циніків,

Певною мірою алогічних, певною мірою егоїстичних,

А загалом, до непристойності передбачуваних,

Як, власне, усі закохані.

 



Создан 08 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником