Персональний сайт Ірини Кулаковської

* * *




Слухай! Осінь кипить в телефонних дротах.

Рваним листям гудків, пінним струменем змерзлих,

Знеболених речень, що там, на стежині

"Плюс - мінус кінцевість" тріпотять, ніби птах

У гілках горобин. Гіркотою пошерхлих

Ягід, крил, хризантем обпікаючи сад.

 

 

Слухай! В грудях годинника час стукатить .

Незагоєних снів відщемілі лушпини

Циркулюють, булькочуть в напружених жилах,

Залишають рубці. Кожен рух, кожна мить

Рвуться в світ перехресть, шпичаками шипшини

Прошиваючи простір, як тишу набат.

 

 

Слухай! Ніч перед нами - розгорнута мапа.

Ти читай кожен шерхіт. Її паралелі -

Павутина зітхань і притлумлених звуків.

Тануть зорі, моря, ніби віск. Світло крапа

Розпашілим дощем у двори, галереї...

То красиві сюжети романів і фресок.

 

 

Слухай! Соло троянди. Розколоті скрипки

Захлинаються сміхом. Багряні пелюстки

На морозянім тлі алебастрових стін,

Мов цілунки на тілі. Під пальта, під шибки

Жовтень лине, стинаючи яблука, хустки,

Калатає, хрипить в телефонних дротах.



Создан 12 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником