Персональний сайт Ірини Кулаковської

* * *




Полохливі гілки розхристаних верб,

Мов обірвані струни. Солонуватими краплями

По рівчаках і западинах кори,

Так схожої на черепашин панцир,

Збігає тиша.

 

 

Осені боляче.

Хтось байдуже вколов у самісіньке небо,

Проштрикнувши, як списом, трояндою

Закоцюбле, натомлене тіло.

Вітру хрип.

 

 

Осінь в жалобі.

Буран був і відчай, і слів зорепад.

А тепер падолист обпікає підбори.

І чорніють поволі мережані шати,

Наче попіл.

 

 

Осені холодно.

Згарище літа. Лише малюк

Так вперто запевняє, що вже весна,

Бо він намалював підсніжники,

Що духмяніють на всю кімнату.



Создан 18 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником