Персональний сайт Ірини Кулаковської

* * *




Є тільки дощ - патетика і гвалт -

Єдина справжність: мокре і прозоре.

Безсонне місто, мов північне море.

Човни чобіт, важкі вітрила пальт.

 

 

Є тільки дощ - розбурханий, як біль,

Пульсує, б'є у рівчаках і скронях.

Лице ярила, ніби в'ялий сонях,

Змивають хмари посірілих хвиль.

 

 

Є тільки дощ - безмежжя, глибина -

Ота печаль до відчаю, до вірша.

І кожна ніч найдовша, найгустіша.

І на зірках - морозів сивина.

 

 

Є тільки ми - загублені в світах,

Де трави чорні, де піски солоні,

Де ти - лиш крапля у моїй долоні,

Де я - лиш крапля на твоїх вустах.

 

 

 



Создан 19 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником