Персональний сайт Ірини Кулаковської

Невеличка драма




Все за сценарієм: сльотава ніч, забута парасолька, перехожа.

Я - перехожа. Горошини звуків

Відскакують від стоптаних підборів.

Крокую містом нашої зими.

Шукаю місце нашої відлиги:

Міфічний закуток, де вдвох, де не на "ви",

Де навіть затишно і духмяніють трави.

 

 

А латки вікон на розмоклих стінах

Все більше схожі на ламкі крижини,

Що тонуть в листопадових калюжах.

А ще ті шибки - послання в минуле -

Чомусь нагадують льодяники з дитинства:

Солодких півників і зірочок на палці,

Загублених у ярмаркових барвах.

 

 

Квадратик світла Вашої оселі -

Жовтава пляма, ніби той осінній,

Промерзлий до кісток (чи до прожилок)

Обірваний, поранений листок.

Ви не самі. Тепло. Кришталь. Віск тане.

Ви їй співаєте. Тремтливий промінь лампи

Торкнувся струн. На грифі Ваші пальці звиваються, як стебла винограду...

 

 

Все за сценарієм. Мені не відхреститись

Від вкладених в уста книжково мертвих реплік,

Від професійно зіграних емоцій, стандартних жестів, зойків і згорань.

Якби Ви знали, як би я хотіла

Бодай на мить змінити зморшку, складку,

Знак оклику чи напрям буревію...

Та за сценарієм я тільки перехожа.



Создан 19 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником