Персональний сайт Ірини Кулаковської

* * *




                                                                         Розчулення душі, мов затишок, - примарні,

                                                                         Але о цій порі можливі всі дива.

                                                                         Ми втретє перейшли з кав'ярні до кав'ярні,

                                                                         Щоб зігрівати час, а той усе спливав.

                                                                                  Оксана Розумна (Куценко)

 

Розчулення душі - якась нова недуга:

Не терпне, не свербить, хоч маряться дива.

Не сплін це, не мігрень, не кашель і не туга,

Та нетверезий світ і п'яна голова.

 

 

Ми втретє перейшли з аптеки до лікарні.

Ковтали но-шпу, йод, пурген, та все дарма.

Нас кличуть голоси і постаті примарні.

І в дзеркалах чомусь вже наших пик нема.

 

 

Ми вперше утікли з якоїсь божевільні.

Ми зігрівали час і кип'ятили ніч.

Не виправили нас шипучки аспіринні,

Персену коробки і геморойних свіч.

 

 

Ми хворі і давно, заразні і примхливі.

Хворіти нам, мабуть, сто літ, до забуття.

Спасибі цій сльоті і сутінковій зливі.

Ми хворі не на СНІД, а так, лиш на життя.



Обновлен 25 фев 2013. Создан 22 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником