Персональний сайт Ірини Кулаковської


   Пародії
* * *
зими немає - просто навсніж сіється дірява тиша біла і сумна і снігурі між хмарами усілися і відвернулись від мого вікна Іван Андрусяк Зими нема, лиш сніжить без упину І світ вдягнувся у пухкий жупан. То не снігур обкльовує калину - То із замету випнувся тюльпан. Зими нема. Лапатий білий вечір Колючим пилом д ...
19 окт 2017 {55 просмотров} / 1 фото /
* * *
Со мной случился звездопад, Со мной случилось чудо... Игорь Виноградов Зі мною стався дупопад, Зі мною сталось лихо. По цигарки крізь зливу й град Велосипедом їхав. Мчав бездоріжжям навмання. Та раптом на горбочку Впав з металевого коня На власну п'яту точку. Тепер на копчику синець І шмат бетону в сраці. Втім, заживе, хай йому грець, Усе, як на собаці. Єдині тріснули штани ...
07 мая 2017 {82 просмотра} / 1 фото /
* * *
Серце моє - плетена тепла річ. Вовна овеча, оригінальний крій. Прихисток твій у найлютішу ніч, Хочеш - закутай шию чи руки грій. Оксана Боровець Трапляється, що серце - мідний дзвін. Тривожним гуком заливає простір. Або, скажімо, серце - парафін: Пригрієш - і розстане в хвилях млості. А онде серце, як діряви ...
06 мая 2017 {98 просмотров} / 1 фото /
* * *
Чоловіки, що ходили поряд, лишали всякі дрібниці: бритви, ножі, запальнички, запахи, навіть лиця на рушниках - мовляв, бережи та тішся, може, плакати хоч навчишся. Анна Малігон Чоловіки, з яких я писала вірші, лишали самі дрібнички: Затерті образи, схеми звичні, суничні жуйки і запальнички. Томатні плями поміж ...
06 мая 2017 {94} / 1 фото /
* * *
Дев'ятиповерхова панельна будівля Де на кухні плита у вітальні диван Де знаходять притулок і навіть ночівлю І Ван-Гог і Ван-Бастен і навіть Во-Ван Олександ Ірванець Дев'ятиповерхова панельна будівля, Де брудні сковорідки і капає кран ...
05 мая 2017 {89} / 1 фото /
* * *
Ти сьогодні прийшла з похмілля У зів'ялих пожухлих вінках. Віддавало цвинтарем й цвіллю, А не славою у віках. Тетяна Дзюба Я сьогодні прийшла з похмілля, Із жахнючого бодуна. У волоссі стирчить бадилля. На кофтині - сліди вина. Шкандибаючи, майже рачки Ледь під ранок домів приповзла. Зачепилась з п ...
04 мая 2017 {115} / 1 фото /
* * *
Хіба для сну цей час, кохана? Хіба цей ранок для журби? Ходім на берег океану Збирати краби, мов гриби! Сергій Пантюк Тут олені кахикають сердито, Тут посинів і вкрився настом н ...
17 окт 2016 {139} / 1 фото /
* * *
О, не вантаж сюди мене! Бо щойно смерть на мить засне, Як знов вагітніють дівчата Моїм вогнем, моїм Дніпром І вітру диким алкоголем... Сергій Пантюк Чи насміявся з нас чаклун, Чи ...
22 сен 2016 {180} / 1 фото /
* * *
ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий магніт притягує зірки Іван Андрусяк Ці тексти, як жінкі, мані ...
20 июл 2016 {198} / 1 фото /
* * *
ніч мандариновий сад теплі округлі форми мила ти шоколад я люблю екстрачорний Дми ...
21 окт 2015 {292} / 1 фото /
* * *
Перейменуймо березень на котень, А квітень хай залишиться, як є! Сергій Пантюк Місяць котень настав. І до ранку Маркіза З Мурзабеєм сусідьким концерти дають. У сметані Васькова смугаста мармиза, Бо підлотна і капосна котнева суть. Місяць котень прийшов і надзюрив у капці, Вкрав зі столу тараньку і пиво розлив. Де шпалери були - лиш пожмакані клапті. Тож ...
30 мая 2015 {310} / 1 фото /
Поетка, про яку не знали
малоизвестная актриса купила книгу как-то раз ну пусть украла и газету зато стремление читать малоизвестная актриса гримёра радует с утра не нужно делать грим на нечисть уже и так всё хорошо ...
30 мая 2015 {272} / 1 фото /
* * *
А у мене на дивані дівчина плакала. Через мене у неї була істерика. Володимир Кравченко Хтось любить пиво, чіпси, олів'є. Моє ж в екстазі завмирає серце, Коли дівчина на дивані є, В істериці коли від мене б'ється. Дере на шмаття ковдри, подушки, Ламає нігті об гнучкі пружини. З очей брунатних дві гірких ріки Течуть. Смакую я т ...
07 мая 2015 {282} / 1 фото /
* * *
Ты в жизнь мою легко вошла - Так безболезненно, неслышно, Как будто там всегда была, Где я и сам себе был лишним. Игорь Виноградов Ты в жизнь мою легко вошла. И, словно не гулял с другими, Стихи забыл я и дела, И даже собственное имя. Как получилось, не пойму, Но безболезненно, неслышно Хозяйкой стала мне в до ...
21 дек 2014 {203} / 1 фото /
* * *
Я Вас хочу, аж дохнут мухи И сердце грушей об асфальт. Но Вы к моим желаньям глухи - Базальт! Игорь Виноградов Я жрать хочу , аж дохнут мухи, И сердце пробкой о стакан. Гудит желудок с голодухи, Как чан, Когда в него ударят ложкой. Сейчас бы мне Котлеток с жареной картошкой, Леща в вине. Не отказался бы от ...
21 дек 2014 {182} / 1 фото /
* * *
Зелена гусене, тебе не може бути, Отруйнице квітневої години. Твої жорстокі спроби розчахнути В моїй душі обіймів капустину. Оксана Куценко "О, гусене, тебе не може бути", - Як мантру бубоню котру годину. Скуштуй гірчиці, хрону чи отрути, Лиш не займай обіймів капустину. Палких освідчень зріють помідори Налиті соком, оксамитні, пружні. На них ...
05 сен 2014 {144} / 1 фото /
Мясецеслов
Сегодня март сморкается капелью На головы прохожих и котов. Елена Грицюк Март сморкается капелью. Март ломает и знобит. Слёг апрель в постель с мигренью. Не блестящ у мая вид: Обострилась аллергия На крапиву и хвощи. У июня аритмия, Несварение, прыщи. У июля грипп тяжёлый. Жар и бред который день. Август что-то невесёлый: Депрессняк, упадок, лень. Уж давно сентябрь в запое. Он на пар ...
05 сен 2014 {203} / 1 фото /
* * *
Научиться жить без мужа - Это можно, хоть и хуже. Я и муж, и я жена - Знай! Елена Грицюк Научиться жить без мужа... Для чего такой он нужен? В вазе пепел и носки. Кактус вянет от тоски. Склад шурупов, склад газет. Вобла, пиво и сосед. Нет от мужа в доме толку. Я сама повешу полку, Поцеплю карниз и бра, Накручу котлет с утра. Мал, да дорог золот ...
05 сен 2014 {193} / 1 фото /
Дачники
Деревенское время. Пырей да хвощи Возле первых смородин пристрастно ищи, От жужжащих и жалящих жаждущих ос Выручай сочно-солнечный свой абрикос... Елена Грицюк Деревенское время. Пырей да хвощи. Затерялась редиска, ищи - не ищи. Вместо грядок с клубникой щетинник да марь. И опутал вьюнок наш чугунный фонарь. Лопухи разрослись - прям раскидистый ...
05 сен 2014 {144} / 1 фото /
Буває
твій кіт випив води з крану і став краном то нічого буває он у сусіда пес з'їв бублика і став бубликом а у іншого бублик з'їв пса ...
29 апр 2014 {300} / 1 фото /
* * *
Тридцятилітній Буратіно Я все такий же оптиміст Пропив давно свою Мальвіну, Що мав - пустив коту під хвіст. Але щовечора я п'яний Сміюсь в харчевні на весь рот Веселий, гарний, дерев'яний Країни дурнів патріот. ...
05 апр 2013 {424} / 1 фото /
* * *
Ліпить березень злючені сніжки, Цілить ними у серце моє, Кіт Ваш ходить до нашої кішки І ночами нам спать не дає. Дмитро Іванов Ліпить березень злючені сніжки. Ставить серпень похилі стіжки. А Ваш кіт все до нашої кішки Крізь чагарник торує стежки. І до щенту вже витоптав клумбу, Глек розбив та розпатр ...
05 апр 2013 {278} / 1 фото /
* * *
Ми з тобою згаснем молодими: Може, влітку, може, навесні, Переживши всі несправжні зими І такі сумні осінні дні. Сергій Дзюба Ми з тобою згаснем молодими Без артрозів, лисин і сивин. Чарі ...
25 фев 2013 {268} / 1 фото /
* * *
Жінка у ванній змінює шкіру: Знову надії і сподівання. Жінці за тридцять. Фокус факіра: Спочатку діти, потім - кохання. Олена Грицюк Жінка у ванній змінює шкіру. На мокрому кахелі гола ...
25 фев 2013 {337} / 1 фото /
* * *
Спати-спати-спати! доповзати до кроватки не знімаючи краватки! спати в люлі, спати в льолі спати митій, спати голій спати в л ...
25 фев 2013 {243} / 1 фото /
* * *
Повертатись додому ніколи не пізно, І ніколи не рано вертатись додому. Ось і небо - таке неквапливе, знайоме, - Я б носив за плечима його, мов Вітчизну. Сергій Дзюба Повертатись до ...
25 фев 2013 {225} / 1 фото /
* * *
Тут квітів більше, ніж людей. Смачнюче небо. Літають вище за птахів тендітні сосни. Тебе, звабливу, все тримаю на долоні, Та я - лиш джин, який виконує бажання. Сергій Дзюба Тут пива б ...
25 фев 2013 {199} / 1 фото /
* * *
Я живу в телефонній буді. Інколи мені звонять... І питають, що далі буде. І чому листопад на скронях. Роман Скиба Я живу в електронній скриньці. Тут не дме і затишно тут навіть. Тут не гр ...
25 фев 2013 {181} / 1 фото /
* * *
Душа - мов скрипка: пилом припада І враз страждає на високих нотах. Ти ще струна - не думай про літа, Ти закохайся в мене у суботу. Сергій Дзюба У мийці посуд пилом припада. Порожній шлунок ...
25 фев 2013 {205} / 1 фото /
* * *
А вірш на двох не ділиться, мов ліжко, І, ніби ніж, щось місяць не сія... Немає світла - долі ходять пішки. Під ковдрою поети: ти і я. Сергій Дзюба Розлучення. П'янка свободи мить! Тобі - се ...
25 фев 2013 {214} / 1 фото /
* * *
Розчулення душі, мов затишок, - примарні, Але о цій порі можливі всі дива. Ми втретє перейшли з кав'ярні до кав'ярні, Щоб зігрівати час, а той усе спливав. Оксана Розумна (Куценко) Розчулення ...
22 фев 2013 {191} / 1 фото /
* * *
Не питай чи кохаю - доторкнись до моєї долоні: Вона тепла, як море, що нас обіймає у липні. А слова - це для вічних: для тих, кого більше не буде. ...
22 фев 2013 {287} / 1 фото /
Тільки я , тільки я, тільки я...
Не карай мене, Боже, любов'ю - Я порину у дзвін пустоти... Якщо ні, то мій жереб - з тобою - Тільки ти, тільки ти, тільки ти... Ні спастися мені, ні пропасти ...
22 фев 2013 {235} / 1 фото /

   Вірші
* * *
А знаєш, нам ніколи не виборсатися з цієї осені, Не вивільнитися з її чіпких, Ніби сухе будячиння, обіймищ. Не змити з тіла, як змивають застарену бляклу засмагу, Її просочений пріллю і димом прохолодний подих. Не витравити, не витиснути, не вицідити. Вона надто глибоко втатуювалася в шкіру, В кожну западинку, тріщину, в кожен капіляр, Розхлюпалася по звивистих павутинах судин. Вона пульсує в нас океаном. Коли наші дихання переплітаються в єдине, Чути стогін приреченого листя Під ко ...
19 окт 2017 {62} / 1 фото /
* * *
Майже мрія - Бути редактором Власного критика.
19 окт 2017 {45} / 1 фото /
* * *
Ненаписані вірші ночами шкребуться у сни, Жально квилять під вікнами, просяться в затишок дому, Розсипаються віддаль ледь чутним плесканням луни, Кволим відгулом вітру... І росами тануть потому. Ненаписані вірші лягають, мов сніг, на плече, Увібравши пітьму, нахлебтавшись мовчання уволю. І саднить кожен дотик, і літера кожна пече, Вкарбувавшись тавром невідчепного щемного болю. Ненаписані вірші - бесплотний солоний огром - Наростають, накочують, тиснуть, як хвиля припливу. ...
19 окт 2017 {42} / 1 фото /
* * *
Липень липне до шибки Ледь вологим липовим листям. Розгортає тугі сувої спогадів. Розкидає тонкі вервечки стежок. Розстеляє спориші, чебреці, ромени, Аби завтра їх висушити, Виморити, випити, Позбавити соків і всіх барв, Крім ледь зеленкуватої і сірувато-блідої. Так вперто чекати на когось у липні, Достоту як чекають дощу, ковтка прохолоди, Короткого вивільнення від спеки. Як чекають закінчення свят, Розлучання, буденщини, осені. Чекати на тебе в липні...
19 окт 2017 {46} / 1 фото /
* * *
Дзвоників ліловий гомін. Ірисів тремка зажура. Пелюстками плаче вечір.
19 окт 2017 {53} / 1 фото /
* * *
Барви вранішнього небокраю Розтікаються по траві. Опадають пелюстки шипшини.
19 окт 2017 {47} / 1 фото /
* * *
Краплина літа В блискітці роси. Сумує ранок.
19 окт 2017 {57} / 1 фото /
* * *
В келиху троянди Промінь рожевіє. Сходить сонце.
19 окт 2017 {48} / 1 фото /
* * *
Пити небо з твоїх долоней, перестиглі прозорі краплі, Пересичені срібним світлом і осіннім ясним теплом, Пересипані ніжним смутком, повнотілі, важкі, набряклі, Що хлюпочуть в сплетінні пальців розбушованим джерелом. Увійти у сонливий присмерк, у обвітрену тиш алеї, Де на жовтому глянці листя прохолодна мигтить роса, Де застиг несміливий промінь, ніби муха в густому глеї, І зім'ятим шатром над нами напівсутінок нависа. Розчинитись в тугій волозі вайлуватих обійм туману, Забре ...
07 мая 2017 {111} / 1 фото /
* * *
Плавиться осінь. Лунким і прозорим збігає по стінах, Булькоче, скипає, розбризкує листя. В потрісканих кухлях буруниться дощ. Плаває осінь, Лелечим ключем розсікаючи морок. Як шкірка цитрини, тьмяніє шмат сонця, Забутий на вутлій скатерці туману. Плаче осінь. Жовті сльози беріз струменять по шибках. Сині змійки думок шарудять у блокнотах. Рветься, в'ється печалі чіпка павутина. Плазує осінь. Підлещується, вислужується, Сизим димом повзе по розбурханій твані. Їжач ...
06 мая 2017 {78} / 1 фото /
* * *
Полиском, просинню, паростю Прослизнути, просочитися, проклюнутись В тягучі спогади осінні Шерехким падолистом засіяні. Подувом, променем, посвистом Перенестися, перелитись, перевіятись У будні розтривожені, завітрені,Липучими туманами огорнуті. Полотном, попоною, покорою Пролягти, простягнутись, простелитися Вздовж розмитих шляхів, В сірій бовтанці мряки загублених. Щоб тільки чмихало, чвакало, чіплялося Твання, у чоботи лізло, Чагарями, чортополохом негідь пирхал ...
06 мая 2017 {90} / 1 фото /
* * *
Зима, як море, Ластиться, муркоче, Нас заколисує плесканням монотонним, Кигиканням чаїним квилить в трубах. І висковзають із пухкої хвилі Розсипані корали мерзлих ягід. Зима, як те вино, Іскриться в чашах Задублих клумб і приспаних фонтанів. Скипає піною на кризі тротуару. Шипить, шепоче, вабить все забути І закрутитися у вирі карнавальнім. Зима - то аркуш, Шарпаний вітрами, Заціпенілий плескуватий безмір Сліпучо-чистий, Лиш тонким курсивом - Вервечки схарапуджених с ...
04 мая 2017 {76} / 1 фото /
* * *
По хрустких, перетрушених іскрами сміху Стежках новоріччя Прийшло в мій дім Старе щастя. Огорнуло теплом вистояного смутку, Повело за собою Збирати в роз'ятрених снігах Смарагди спогадів.
04 мая 2017 {86} / 1 фото /
* * *
Линути Лощинами, лагунами, левадами. Литися Леготом, літеплом, листям лапатим. Ластитись Лозинням ламким, лякливим лошам, Ліловою легкістю левкоїв. Липнути Лискучим льодяником, Лабуззям, лунким лементом. Латати лантухи. Лагодити лати. Ліпити лабіринти літер. Лишитися Літописом? Легендою? Лопнутим лушпаком? Линялою ляпкою? Лузгою?
04 мая 2017 {89} / 1 фото /
* * *
Скільки між нами задавнених ран, зашкарублих тривог... А дерева довкруж простягають покручені руки, Сонно кутають плечі в прогірклий задушливий смог, Каламутять пітьму у тягучому тванні розпуки. Скільки між нами притлумлених смутків, болючих безсонь... Кволий пуп'янок місяця клякне на вимоклій шибці, Облітає сніжинами світла в пелюстя долонь. Хилитається мла. Десь пронизливо грають на скрипці. Скільки між нами задимлених спогадів, ветхих надій... В'ється холод вужем, заповза ...
04 мая 2017 {80} / 1 фото /
* * *
У передпокої зими тріпоче крилами калина І ягід стигла гіркота заюшує чіпку траву. І сочиться, сльозить печаль якась неясна і глибинна. Прошив повітря тихий свист, мов відпустили тятиву. В передчутті пухких снігів нависли хмар тіла дебелі. Десь осипається з гілок лушпа горіхових намист. Дзеркалиться гладінь калюж. Шматує дощ старі орелі. З десяток яблучок-кислиць пірнули в жухлий падолист. У переддень прудких завій, що вщерть заліплять вікна білим, Розмиті постаті дерев хап ...
04 мая 2017 {92} / 1 фото /
* * *
Мчати крізь осінь, Рвучи, ніби щільні вологі тенета, Її пружне тіло, Ламаючи душу, шматуючи одіж Дощенту, до шкіри, до ран падолисту. Нестися стрімголов світ заочі, За край, за виднокруг, Щоб зорі з-під коліс, як цівки молока, Щоб роси од підков горохом врізнобіч, Щоб сік густий калиновий з долоні в трави. Вдиратися, вломлюватися, ввалюватися В глибини осені, в осердя осені, У зітканий із мороку й туману тісний кокон осені, Де розвихрених крон вже торкнулись багряні сиви ...
17 окт 2016 {207} / 1 фото /
Осінні хокку стилізація
* Мерехтять лазурові іскри. То осінь горить Синім полум'ям айстр. * Очі темні, мов кавова гуща. Які в них пророцтва? Які одкровення? * У сквері галасливо. Леза пилок Деревам підрізають крила. * Вилискують каштани на асфальті, Мов луски риб, Закинутих на берег.
22 сен 2016 {132} / 1 фото /
* * *
Я на тебе чекатиму в місті престольних князів, Де на храмових маківках стигне скуйовджена осінь, Де розтріскує небо рубцями лелечих ключів. А зажурливий клекіт зникає в лункім суголоссі. Я на тебе чекатиму в тисняві хмуристих днів, У альтанках, порослих тремтливою ряскою тріщин, Під взірчастою кроною мудрих давнезних дубів, Вже посічених часом, похилих, посивілих, віщих. Я чекатиму вірно із мандрів, скитань, веремій, Заблукавши в провулках, де вітер з притишеним свистом У ж ...
22 сен 2016 {135} / 1 фото /
* * *
Липень запікся на вутлих гілляках горішніх. Сапає пилом і спрагою репаний брук. Болем багряним кривавлять розжеврені вишні І припадають до грубих потрісканих рук. Точиться сік на цупку шемотючу тканину. Терпкість вологу всотовує м'ятий фартух. Посуха жалить, висмоктує кожну травину. Жаром залито лазурний лункий виднокруг. І вислизають з натруджених пальців додолу У порохняву, що куриться сизим стовпом, Ягоди, брьохають, котяться, б'ються спрокволу... Споминів жухлих старий ...
22 сен 2016 {221} / 1 фото /
* * *
Їй інколи сняться будівлі старої Варшави, Відлунок органу в опуклих оздобах склепінь, Бляшані покрівлі, залиті рум'янком заграви, Величних палаців хитлява розпластана тінь. Він іноді мріє про безмір мінливої гладі, Де верб верховіття врослися в оперення хмар. ... У складках туману блукають вітри пелехаті, Обтрушують зорі на темний курний тротуар. Їх в дикому герці обох помотали дороги І драми буденні рубцями лягли на чоло. Між ними - крислаті міста, пустирища розлогі. Усе, ...
22 сен 2016 {193} / 1 фото /
Досвітнє гірлянда синквейнів
Весни Мелодія. Струна обірвана. Кволий паросток крізь асфальт В померк. Плескіт, Шурхотіння. Бруньки розправляють Липучі зелені крила. Легіт. Соком Березовим В траву витікає Томлива п'янка дрімота. Роси. Манить Каштановий Пінно-духмяний цвіт, Молочним світлом скрапує На брук. Промінь Гойдається В запаморочливих Лілових сутінках бузків. Тиша. Весни Шурхотіння В траву витікає. Молочним світлом скрапує Тиша.
22 сен 2016 {281} / 1 фото /
* * *
В серці дракона - Соло лілеї. Самотність така патетична.
20 июл 2016 {203} / 1 фото /
Соло зеленого короля
У цупкій малахітовій гущині Бузинового куща, Що уп'явся шерехатими пальцями У шмат безхмарного неба, Самотній зелений король Виграє переливчасті мелодії літа. Пружні краплини недозрілих ягід Дріботять у такт сопілці. День розчиняється в шарудінні, Дзижчанні, плескоті. Бабусине варення з бузини Рідке і лискучо-чорнильне, Ніби ніч, яка пробивається в хату Крізь шелесткі вишивані фіранки, Аби забризкати все довкола. Так природньо хапати дерев'яними ложками Ту вимішану з цу ...
20 июл 2016 {229} / 1 фото /
Свічка
Світ весь на вістрі пломінця Вібрує, міниться, болить. Іскристе серце каганця Червоним хлюпнуло на мить. Крутнувся вітер. Вогник згас. А може, свічка - кожен з нас?
20 июл 2016 {159} / 1 фото /
* * *
Сніг, що змиває усі перепони, мости, Студінню мастить будинки, дороги і сквери. Борсатись в ньому, тонуть, виринати, брести. Ним причащатися, ним очищатись від скверни. Сніг, ніби льоля лляна у завивах мереж, Крижмо, покривка чи вистигла свячена купіль. Прати в заметах шершаву брудоту одеж. Снігом п'яніти, здіймати засніжений кухоль. Сніг, із яким ми - єдина вібруюча плоть, Зерня від зерна, стебло від стеблини довіку. Бовтатись в ньому, товкти його, м'яти, молоть. Нишком ж ...
12 янв 2016 {384} / 1 фото /
* * *
У кожному пародисті Ховаються тіні поетів, Яких він колись пародіював.
12 янв 2016 {316} / 1 фото /
* * *
Ця жінка з волоссям чіпким, як сухе огудиння. Розтрощують кроки хисткий напівсон передмість. Роздерті підошви. розбите шпичасте каміння. Розмита дорога. Запізно отримана вість. Ця жінка з обличчям вузьким, мов нагострене лезво Чи сонця мазок на полотнищі тьмавім стіни. Хоч вже шарудять падолисти жовтаві, а все ж бо Відлунком закляклим ледь жевріє подих весни. Ця жінка в долонях тримала півщастя, півсвіту. І те поміж пальців зійшло в мовчазну каламуть. У закутку протяг вивод ...
12 янв 2016 {322} / 1 фото /
Рік дракона (нагаута)*
На шибці слизькій Біла ватра вирує. Інію попіл. Дракон зими поморозь По гілках розвішує. Променя ручай Щебетанням пташиним В кімнату ллється. Дракон весни крокує Галявами пролісок. Небо від спраги Тріскає, шершавіє. Полудень. Спека. Дракон літа злизує Краплини прохолоди. На краю міста Кленові парасолі Жовтіють, бліднуть. Дракон осені пестить Поглядом бурштиновим. Не на китах світ Плине океанами Крізь сизий морок. Він брязкальце німе лиш У пазурях драконів. ...
12 янв 2016 {239} / 1 фото /
Танкетки*
* * * тиша шерех вогню * * * зорі свіча серпень * * * метелики листів * * * часу лет листя плин * * * злив бадилля сухе * * * пройти по крайці снів * * * цитрина цукор чай * * * хмари хрустять мороз * * * інієм проросло --------- * Танкетка - надкоротка ...
11 янв 2016 {226} / 1 фото /
* * *
Каштани цокотять об репане каміння, Немов копита коней в снах дитинства. Закашлялась винілова платівка. Геть жовтий клен схиливсь край битих сходів, Запрошує на менует неначе. Надіти б сукню, натягти корсета, Чекати принца в галереї замку. Але в печері затишно й надійно, Але з драконом тепло і безпечно.
23 ноя 2015 {221} / 1 фото /
* * *
Вечір перекочується в ніч, Переминається з ноги на ногу. Перевертається з боку на бік. Повільно, по колу, Наче яблуко по тарілці, Наче грудка мерзлого тіста У сухих шкарубких долонях. Листопад перетікає в зиму. Перетрушується, пересипається, Переливається через краї, Виходить із берегів, Ніби вода з розбитої чаші фонтана, Ніби каштани з ущерть заповнених Дитячих кишеней. Несказане, невихлюпане Молочним світлом під ноги стелеться. Крик зривається на шерех. Зняти б з п ...
23 ноя 2015 {262} / 1 фото /
* * *
Поглянь: На денці філіжанки - море Розбурхане, нуртуюче, навальне Буруниться, клекоче, закипає, Випльовує із надр солоні мушлі. А чайки крилами лоскочуть вітер... Вдивись: На денці філіжанки - мегаполіс Задушливий, сталевий, непорушний Пригнічує, розчавлює, стискає І тоне у кигиканні клаксоннім. У небо проростають хмарочоси... Поміть На денці філіжанки осінь Розпалену, розгульну і сп'янілу, Що ластиться, волочиться, впадає, Нав'язує увагу подорожнім. А мідне листя си ...
17 ноя 2015 {215} / 1 фото /
* * *
Пам'яті Олександра Норова В раю для поетів палає каштановий жовтень. Визбирює зорі, немов горошини, в траві. Обтрушує яблука, котиться, піниться, жовкне. Вилискує глянцем в глевкі вечори дощові. В раю для поетів співає розхристаний вітер. Розписує охрою крони в прадавніх садах. Викохує хмари, розгойдує стебла і віти. Рвучкий і тремтливий, як сизий розкрилений птах. В раю для поетів киплять і буруняться барви. Жоржиново-айстровий острів, квітковий розмай. Вогнем пурпуро ...
17 ноя 2015 {268} / 1 фото /
* * *
Перелогами, перелісками, перевалами Похапцем, підтюпцем, прожогом Потайки, покрадьки, присмерком Пишнокоса, прудка, поштива В передмістя квапиться осінь. Осінь - осанна. Осінь - облуда. Осінь - офіра. Одинока, очманіла, обережна, Оксамитовою одіжжю обкутана. Павутинням повзе по парканах. Поміж пальців просковзає половою. Падолистом піниться під підошвами. Перебирає перлини перестиглих плодів. Пестить порепані призьби промінням. Осяйна осінь. Оманлива осінь. Облеслива ос ...
21 окт 2015 {203} / 1 фото /
* * *
На руїнах язицьких кумирень Пахне смирною і смиренням. Завмирають часи і епохи В сизих сколах слизького каміння. Верескові і миртові хащі. Мирнота, вмиротворення, сутінь. Лиш підтоптаний миршавий вітер Все блукає у рештках склепінь. Мов жебрак, костурбатий, плюгавий, Він щось миркає, схлипує, просить. Миролюбний, слабкий, тихомирний. Мирних слів розливається мирра. Слово ж "мир" має присмак заліза І солоний відлунок волання.
21 окт 2015 {252} / 1 фото /
* * *
Полинути б листком лискучим, Липким метеликом кленовим Туди, де ллється у долоні Ламких пелюсток колискова. Де пелехаті тлусті липи Розплескали лелітки світла В п'янливі зарослі лаванди, В здичілий лабіринт ліщин. Плисти б розкриленою млою, Летіти лагідним туманом Туди, де слив тіла солодкі Ліниво ластяться до сонця. Лишитися б щемливим слідом, Палючим вклякнути цілунком Десь там, де слів твоїх гірлянди М'яким відлунюють теплом.
21 окт 2015 {222} / 1 фото /
* * *
Переповнене, вщерть набите, налите по вінця Яблуко. Шубовсть! Невімірний, несходжений, неокраїй Вечір. Шелесь! Округлий, пухкий, опецькуватий Місяць. Брьох! Зустріч на окрайці серпня. Зорі кришаться під ноги. Два серця Відголосом, луною, Відгулом, виляском В унісон. Долоні антонівками пахнуть.
21 окт 2015 {280} / 1 фото /
* * *
Ти либонь з самого серця осені: Із мереж туману і розпук, З падолистів, що ступнями босими Вкарбувались у змокрілий брук. З клекотіння, болю журавлиного, Що пером заплутався в гіллі. А слова струмлять, гірчать полиново, Сизим димом липнуть до ріллі. Ти либонь з багряних ранків, з літепла, У волоссі шерхне сухостій. Спрага літа по стернині витікла. Павутинка горнеться до вій. Глицею галяви запорошені. Вибляклих ілюзій пастораль. Ти либонь з самого серця осені - Ту ...
21 окт 2015 {303} / 1 фото /
* * *
Літо хлюпає абрикосами В шерехкі зашкарублі трави. Вогняним плащем над покосами Снять заграви. Літо котиться вогким овидом, Наче яблуко чи яйце-райце. Млость розплескана хмелем-солодом, Чебрецем. Літо тулиться поміж пальцями. Грає в піжмурки, бубонить об дах, Розбагрянилось слив рум'янцями У садах. Баклажанове і трояндове, Медом змащене, горобинне. Над балконами, над верандами В осінь лине.
06 авг 2015 {320} / 1 фото /
* * *
Соло соняха. Літа екватор, Еквілібр, ескіз, етап, ешафот. Літо вдерлося, впилося, вбуравилось Крізь вікна, крізь вії, крізь вени В плаття, в посуд, в погляд, у плоть. Врослося в стебла, стерню, ступні, У стерті сходинки, хідники. Вплелося хмелем в'юнким у волосся, І градом, і "Градами" гатить колосся, Гамселить, мотлошить, шмагає, шматує. Шугає, ширяє, шукає прихистку. Печальна пісня літа. Повчальна повість літа. Повість? Вість. Звістка. Повістка. Поволокою, полозом повзе по землі ...
06 авг 2015 {354} / 1 фото /
Застереження
Якщо забагато писати про розпач, Він обов'язково прийде в твій дім. Підстреленим птахом конатиме на підвіконні. Слизьким кривавим згустком Закляклого крику дряпатиме піднебіння. Метатиметься з кутка в куток, Перевертаючи меблі, розкидаючи дрібнички, Розрізатиме сон перетинчастими кажанячими крилами. Якщо забагато писати про лихо, Воно обов'язково прийде в твій дім, Аби брудними вигнутими іклами Розгризти на полову твій спокій і лад. Непроглядним задушливим чадом Завіє, заполон ...
06 авг 2015 {222} / 1 фото /
Скалки
1 З першим пострілом Весна обірвалася. Іриси жухнуть. 2 Сонце заходить. На згарищі - маківки Густо-червоні. 3 Світ розломився. До і після, схід й захід - Яблука дольки.
06 авг 2015 {210} / 1 фото /
* * *
Лялька рожева У шухляді сумує. Травень минає.
06 авг 2015 {263} / 1 фото /
Домашній оркестр
1 Я Витончена, делікатна. Дзвеню, розливаюся, відлунюю. Гармонія всесвіту на тятиві лука. Арфа. 2 Ти Непохитний, могутній. Пронизуєш, накочуєшся, нахлинаєш. Розсипалась тиша, мов низка коралів. Тромбон. 3 Вона Точена, ніжна. Голубить, сумує, ластиться. Смичок у задубілих пальцях шарпається. Скрипка. 4 Він Поважний, клишавий. Розкрилює, розпинає, роз'ятрює. На клаві ...
06 авг 2015 {213} / 1 фото /
Квітучий триптих
1 Півонії Полум'яні, пелехаті. Пишаються, піняться, пестять. Півні п'ють полуденні пахощі. Пристрасть. 2 Лілії Лагідні, ліричні. Ллються, ластяться, лестять. Легкі лілові ластовинки леліють. Літо. 3 Троянди Тендітні, теплі. Туляться, тріпочуть, туркотять. Туманна таїна темної тераси. Тиша.
31 мая 2015 {213} / 1 фото /
Море, омріяне містом
1 Мрія Мерехтлива, минуща. Манить, метляє, мандрує. Магія мелодії меланхолійного місяця. Марево. 2 Море Мінливе, могутнє. Мігтить, муркоче, метушиться. Малюнки мушель мережать мул. Музика. 3 Місто Манірне, модне. Мавпує, маніжиться, маніпулює. Мантачить мури, мости, монументи. Мегаполіс.
31 мая 2015 {243} / 1 фото /
Коловерть
1 Зима Палюча, болісна. Січе, роз'ятрює, шмагає. Заціпеніло полум'я метеликом на шибці. Студінь. 2 Весна Босонога, мідноголоса. Дзижчить, дзюркоче, струменіє. Час крізь пальці витікає квітами. Трави. 3 Літо Наливне, багряне. Плавиться, кипить, обпікає. Вишневий сік капає на бруківку. Спрага. 4 Осінь Розпусна, рудоволоса. Вабить, спокушає, клич ...
30 мая 2015 {225} / 1 фото /
* * *
Червоні маківки і сукні вдовині. Пелюсток заполоч кривавить болісно. У пломенистій цій примарній повені Заклякти б деревом, зостатись голосом... Червоні маківки. Та хто ж їх висіяв? Шовковим полум'ям весь світ заюшено. Тендітні квітоньки. Сумна в них місія. Тремкі метелики з ламкими душами. Червоні маківки. О, леле, скільки вас! Заслали згарише багряним покривом. Пульсують, піняться вздовж ручаїв і трас І осипаються під ноги попелом. Прошиті наскрізно нестямним відч ...
07 мая 2015 {218} / 1 фото /
* * *
І коли вона бавиться віттям верби чи волоссям І крізь пальці гнучкі просковзають опасисті риби, На пісок обертається те, що віками плелося, І малішає день до тонкої розмоклої скиби. І коли вона пише портрети палючим вугіллям, Пропікаючи душу і душачи лемент розпуки, Заростають жита невідчепним отруйливим зіллям. Заклякають, зсідаються згустками рими і звуки. І коли вона лине назустріч слабка і затишна, Як дівча з мандаринами з тусклих святкових листівок, Пустоцвітом безплід ...
07 мая 2015 {241} / 1 фото /
* * *
Ця зима пахне прілою тванню. Ані пряника, ні марципану. Під слизькими бинтами туману На відкриту скидається рану Той снігур у зіниці вікна. Ця зима без просвіту, без дна, Здичавіла, пуста, навісна. Мов оголений нерв, дріт, струна, Крізь асфальт проростає стерня. Кислим відчаєм ллється у дім. Ця зима нас змиває, як грим. П'яний вітер із дрюком хистким Рве на стьожки воложистий дим. Хрип нестямний: "Вертайся живим" Під байдужливий виляск луни. Ця зима - шпичаки, по ...
04 мар 2015 {336} / 1 фото /
Лаконізми (двовірші)
1 Тебе в мені вже забагато: Я голоса свого не впізнаю. 2 Яйце-райце шкварчить у сковорідці. Армагеддон є примхою гурмана. 3 Впустила в двері - вломився в душу, Як вуйко лісовий до рукавички. 4 Цю зливу смутку не вилить воском, В сувій суворий не загорнути. 5 Дощ бушує, галабурдить, Колобродить, новорічить. 6 В старих блокнотах сполот ...
04 мар 2015 {224} / 1 фото /
Про поетів, муз і безпритульних псів
1 Поети часто зраджують дружинам І ніколи - музам. Якщо поет називає музою свою благовірну І стрибає в гречку з першою-ліпшою спідницею - Він узяв шлюб із чужою музою. 2 Поет мріяв посадити яблуневий сад, Видати книжку і приручити дракона. Натомість читає вірші зеленому змієві, Споглядаючи, як в гирлі гранчака Тоне яблуко стиглого сонця. 3 Зазвичай осінь щедра на гриби, калюжі і поетів. Але трапляються неурожайні роки, Коли крізь ...
11 ноя 2014 {239} / 1 фото /
* * *
Терпкою ягодою аронії Вечір скочується по шибці. Бринить на струнах павутиння Прозора туга, плач роси. То соло осені. Солоно. Салонно. Сопілка з соломини. Нота соль. Опуклою ляпкою на слизькому склі Заклякла місяця сльозина. Вмочити пензля й малювати Мелодію, що стелеться туманом.
11 ноя 2014 {207} / 1 фото /
* * *
Я за тобою справді не сумую. Це просто осінь заплітає пасма, Латає свиту жмутками туману. На шкарубке жбурляє підвіконня Схололі рими, мов кленові віхті. Я за тобою справді не сумую. Це просто сутінь на вологі віти Нап'яла каленкорові вітрила. І дряпається в запотіле скло Уламок якоря - закляклий білий місяць. Я за тобою справді не сумую. Це просто барв шалені каруселі. Тепло жоржинне в кризі порцеляни Виблискує лимонним і червоним. Жарини пелюсток летять на килим. ...
11 ноя 2014 {209} / 1 фото /
* * *
Літо закінчилося, Тисяча першим паперовим журавликом Полинуло за сірим клином У глейку незатишну неозорість. Курли-курли... Зібганим цукерковим фантиком Зсохлося, зіщулилось, змарніло на бруківці. Непрожите, невідкорковане Закотилося в свій суничний вирій, А ніхто й не помітив. Ще вчора, здавалося, зима барабанним дробом Світ розколювала, Завішувала вікна гірким чорним димом, Билась біля ніг червоною піною, Каміння й цеглу замість снігу жбурляла. А нині вже осінь Іржею з дерев ...
05 сен 2014 {204} / 1 фото /
* * *
Старість - це не двадцять перша сивина На скронях, тімені, потилиці, Так- сяк зафарбована Пекельною сумішшю рудого, баклажанового і бордо. Старість - це не кільканадцять нових діагнозів У медичній картці. І навіть коли діти дітей твоїх однокласників Називають тебе бабусею - То ще не старість. Народитися в минулому столітті? Бути старшою на сім з половиною (Чи скільки там?) років За Молодіжний театр? Пам'ятати ті часи, коли листи писали на папері І відправляли не електронною пошт ...
05 сен 2014 {197} / 1 фото /
* * *
Місяць схожий на ситу кішку, Що дрімає у діда на возі. Віз хрипить, торохтить битим шляхом, Врослим в темний ріжок виднокола. Місяць схожий на статую Будди. Під шатром пишнотілих платанів Будда потайки грає на флейті І оспівує власну самотність. Місяць схожий на білий лотос. На смарагдовій гладі озерця Розставляє сильця пелюсток В марній спробі впіймати вітер. Місяць пахне опалим листям, Що шурхоче в старих блокнотах; Пирогом з кислуватих яблук І ваніллю дитячих ...
29 апр 2014 {264} / 1 фото /
* * *
Вибілений (Розпластаний по левадах, Сонцем вижарений, лляний), Виболений (Тріскуче шепотіння замовлянь, Полиновий присмак зілля; Ніби маска, лице ворожки), Вигоєний (Під хистким ситцем Стигмати кривавлять) В тісному закапелку рами День народився. Відчайдушно хапає повітря (Охляля риба на черінні пляжу. Ледь рухає розпухлими губами. Піски в'їдаються у шкіру до кісток). Чіпляється, вимолює уваги (Брудний жебрак у нетрях переходу Бурмоче, квилить, віє перегаром). Вчорашні крих ...
29 апр 2014 {256} / 1 фото /
* * *
Вечорами терпкими і таємничими, Ніби витончені колекційні вина, Коли крізь щільне плетиво фіранок і яблуневих суцвіть Вливаються в кімнату Настояні на зоряному пилі Делікатні промені ноктюрнів і балад, Чомусь так хочеться опинитися На батьківщині свого пра-пра... В тісному містечку, Назви якого ніколи не відала. І блукати до ранку вузькими викривленими вуличками, Обов'язково вимощеними щербатою цеглою. І звідкілясь достеменно знати, Що он там, за поворотом, Лохматить небо зубчасти ...
29 апр 2014 {255} / 1 фото /
Осінні тавтограми
Усі мої календарі починаються з осені. Тому замість металевого гвалту курантів, Кольористого дробу конфеті І акуратних стосів листівкової нещирості Торохтить на шпичастому вітрі Сполотніле рам'я галузин. Червонясто-брунатні зливи Скавучать, лижуть вистиглу шибку. Оксамит недозрілих ранетів Розбивається об асфальт. Адже осінь - Це Коли Лапаті лабета латаття Лоскочуть лискуче люстро лагуни. Лавою лине лелечий лемент. Лопається луска ліщиння. Локони лози лохматяться, ластять ...
29 апр 2014 {960} / 1 фото /
Мій календар
Січень Січень гріється в побитих іржею Торохтючих, напівспорожнілих тролейбусах, Лопотить учорашньою пресою, Хрумкотить цукровим печивом І лишає на зарослих інієм шибках Ламкі пелюстки тепличних троянд. А коли засинають галасливі амбітні проспекти І незграбні сором'язливі вулички, Він міряє кроками Окуповані протягами алеї, Місячні траси, хиткі дерев'яні мости. І посивілий вітер вичісує хвою З його розкуйовдженого волосся, Целофанові блискітки пустоцвіту зотлілих свят. Піднявши ко ...
10 дек 2013 {893} / 1 фото /
* * *
Снег. Аккордеон. Запёкшаяся роза. Тёмно-оранжевый кленовый лист С обуглившимся краем. Снег. В тетрадных клеточках, В ситцевых горошках, В тугих мотках Пушистой бабушкиной пряжи, В затёртых нотах, разбухших ранцах Снег. Завёрнутый в бумажные пакеты с монпансье, Затянутый узлом-подушечкой В линялый кумачовый галстук, Вплетённый в косы, Бантами расцвеченный Снег. Снег рассыпается ржаными зёрнами По влажной ниве ночи, Облетает перламутровой пылью На скользкие в ...
10 июл 2013 {310} / 1 фото /
Час дракона
(поліптих) 1 Пошерхлим язиком світанок Лиже росу з окрайця землі. Настає час дракона. 2 Кружало сонця - Мідний оберіг На шиї полум'яного дракона. 3 Коли закохуються дракони, На озері розквітають Лотоси. 4 Дракона бурштиновий погляд На охрі висохлого листя. Розвішує тумани осінь. 5 У веселковій мушлі ...
23 июн 2013 {300} / 1 фото /
* * *
Коли розквітнуть лілії І небом незграбно плистимуть кудлаті бегемоти, В пуховій млості сонної тераси Ми питимемо чай із цвітом липи Або вино густе, як ночі в серпні, Настояні на облетілих зорях. Тоді вгрузають у вологу темінь Самотні тіні і чавунні ліхтарі. Нам тиша обпікатиме долоні, Збігаючи по вигинах поруччя. І несміливий рудуватий промінь Різьбитиме грубезні сторінки Альбомів давніх, стерті, ніби шкіра, В брунатних зморшках часу, Рваних ранах Чиїхось тусклих, вибляклих ...
14 июн 2013 {351} / 1 фото /
* * *
ПРОСТИ! Пронзительно, как вырванный звонок В звенящем тишиною коридоре. ПРОСТИ! Из вспоротой берёзы брызжет сок. Бурлит заката вспененное море. ПРОСТИ! Внезапен, вызывающ листопад, Расплёсканный бордовым среди пыли. ПРОСТИ! За хитрой вязью парковых оград Ветвей курки взведённые застыли. ПРОСТИ! Рокочущее, каменное, вниз Упавшее слезою, пеплом, градом. ПРОСТИ! В цепочку бесконечную сплелись Черты и судьбы тех, кто прежде рядом... ПРОСТИ! И,будто глупый мотылёк ...
12 июн 2013 {266} / 1 фото /
* * *
Они, как листья , содранные с кожей С холстов пейзажных И продрогших веток, Беспомощны в цветном круговороте. Нелепы, жалки хлипкие заплаты На мятых фраках безрассудных будней. Гремя и плача, катятся по крышам, Сочатся в дом сквозь шкуру штукатурки. Они вползают под шкафы и в ниши И в трубах ухают безлунными ночами. Скребутся, молят, липнут и стенают Безликие, бескровные Они - стихи, Которых я не напишу другим. Теперь есть ты, и только это важно, Когда в кофейных чашках на столе - ...
11 июн 2013 {260} / 1 фото /
* * *
Так звично вранці шукати рими, Ковтати каву гірку, як відчай, І обпікати вуста до крику. І стукотіти по чашці пальцем: У хаотично-ламкому ритмі Звивати міцно слова у мантри. Словами сипати, наче градом, Чавити, рвати, вбивати в землю. І не знаходить одне, потрібне. Іти з тобою крізь спеку, будень Так просто поруч в травневий гамір І пити п'яний туман акацій, І заблукати між сном і дійсним, Щоб стати віттям чи, може, вітром, І не помітити, що лягають На білий аркуш лиш білі в ...
11 июн 2013 {280} / 1 фото /
* * *
Ніколи не літала уві сні, Лиш грала янусів У барвах балаганів. Вдягала фрази, жести і обличчя, Неначе старомодні капелюшки, І простягала свій талант у натовп. Людці сміялись, лузгали насіння. А мідяки невимовлених слів Лягали в лона христорадних кухлів. А опісля, коли розтанув галас І сонце закотилось за куліси, Брела крізь місто, вересень і втому, І ліхтарі, заквітчані, мов пані, Кивали співчутливо головами І сипали пелюстки ночі й світла Під ноги. Мудре, посивіле небо Пор ...
11 июн 2013 {469} / 1 фото /
Сезонні явища
(триптих) Сезон дощів дощ шарудить як фольга целофан обгортки від печива жовтий пергамент пісок камінці мокра галька в такт крокам чотки в пальцях міцні намистини боками труться дощ шарудить дощ зривається з віття наче листя дощопад дощолист дощень місяць дощів сезон дощів календар дощів хапати дощ у оберемки граблима згрібати класти в копиці сушити гербарій то антологія дощу між аркушами квіти шарудять Сезон снігів сніг ...
23 мая 2013 {371} / 1 фото /
Кровоточина
А зима кровоточит рассветами. По горбушке размокшего неба Расплываются алые реки, Словно сеточки ссадин по коже, И ложатся на землю мазками Снегирей и озябших рябин. Так зловеща на ватмане снега Шумных воронов чернота, Как подпалины на траве, Или жжённая плоть непрочитанных писем, Там слёзы между строк и раны на полях Уж слизаны огнём. А зима кровоточит солнцем. Чинно катятся бурые капли, Исчезая в экспрессо будней, Увязая в кофейной гуще чьих-то судеб. И только камен ...
05 апр 2013 {327} / 1 фото /
* * *
Мужчина морщина - горькая складка на глади причина воен, скитаний, великих открытий трясина будничных дрязг, заполуночных бдений холстина - грубая ткань бесконечной дороги вина и фрукты в хрустальном и снежном Женщина вещая - белая птица на фоне заката трещина, тонкие сколы на каменных ликах венчана хлипкой надеждой под сводом печали мечена рифмой затёртой в девичьем блокноте жемчуга гулкие градины стынут на пальцах Как уложить в едином пазле то, что вовек несовместимо? ...
05 апр 2013 {259} / 1 фото /
* * *
Языками сплелись драконы В иссушающем поцелуе. Вечер. Лето. Костёр.
26 мар 2013 {252} / 1 фото /
Фэнтезийное
Когда звёзды, как пыльца ромашек, Рассыплются по лугу небосвода И солнце - плотно сомкнутый бутон - Склонив устало голову, уткнётся в стог облака, Забавная кокетливая фея, Закутавшись в сияние кудряшек, В своей душистой кружевной постельке Цветочные тихонько смотрит сны. И невдомёк волшебному созданью, Что фольклористы, сказочники, дети Не первый век уже ломают копья, Всё споря, существует ли она. А колокольчики на дне лиловых чашек Хранят все тайны, отголоски истин. И застывают в ...
26 мар 2013 {302} / 1 фото /
* * *
Цю пустелю крилами не зміряти, Не спізнати битими підборами, Не розтяти пальцями каналів На вітражні блискітки оаз. Не розбити караванним гвалтом Тої тиші, схожої на прірву. Не лишити відголосся сміху У тенетах перекотиполь. В цій пустелі дотліває промінь. Вистигають стомлені світила. Не каміння обпікає шкіру, А друзки годинників, хвилин. Ми ворушимо пошерхлими губами, Як росу, куштуємо мовчання. І не сльози - крихти скла і льоду Падають із вицвілих очей. В цій пустел ...
20 фев 2013 {182} / 1 фото /
* * *
Я вчора вперше відчувала біль Розламаного, наче пряник, неба На два шматки, два крики, дві крижини. Коли гарячі стріли громовиць Лишали опіки на чорно-сірій шкірі І витікала в лона парасольок Його прозора, прохолодна кров, Я все збирала клаптики блакиті Серед жалю, калюж та тротуарів, Немов уламки слів, скалки люстерка, Що обіцяли біди на сім літ... Я вчора вперше бачила відлуння - Матеріальне втілення мелодій, Що змерзлися в одну безбарвну грудку. І хтось даремно прагнув від ...
20 фев 2013 {168} / 1 фото /
Зустріч
Зустрілись на перетині сторіч. Пелюстки снігу, як у серпні зорі, Зривались з неба в сутінки, калюжі. На мокрих шибках в'яли білі ружі. А ліхтарі, мов колонада свіч, Схилялися в язичницькій покорі, Тонули в тиші вистиглих думок, Чоло котилось на іржаві груди, Здригалися від подиху, від руху. І гілка, схожа на пошерхлу руку, Сварилась пальцем. Тамували крок У позачассі заблукалі люди. Зустрілись. Ще дороги пахли сіном. У кризі мертвий промінь бовванів, Неначе айстра, висо ...
20 фев 2013 {191} / 1 фото /
* * *
Лапи ялин, мов колючі дроти. Нас так зненацька Ув'язнило свято.
20 фев 2013 {180} / 1 фото /
* * *
Сьогодні хмари подібні до гігантських медуз: Обпікають мокрими дотиками мовчазних подорожніх, Лишають на горбатих спинах плащів Зміїні хвости почорнілих шрамів. Листя каштана - викинуті хвилею восьминоги - Звиваючись вологим тілом, всотовують мудрість землі, Простягають рудувато-брудні щупальця До сумок, взуття, закоцюблої в пальцях квітки. Піднявши вітрила старих парасольок, Пливемо буремним містом, обминаючи айсберги ліхтарів; Уникаючи зіткнень з китами, котами, хортами.. ...
20 фев 2013 {181} / 1 фото /
* * *
Моя шибка вчилася плакати. Доки скуйовджені тіні Кігтистих гілок шмагали її оголені плечі, Доки жовтаві вістря ліхтарних стріл Так влучно поціляли в скляне серце, Вона захлиналася листям - Поруділими, сухими краплинами. Моя маска вчилася плакати. Це свято стирає зморшки й обличчя, Кригу коштовностей, бруд жебраків. Воно відтинає корони портретам королів, Воно прикрашає голови блазнів половою пилу. Князівни, циганки, горгони - Лише недоладні старі Доміно. Моя лампа вчила ...
20 фев 2013 {178} / 1 фото /
* * *
В моїй оселі все менче сонячних зайчиків. Сюди вчащають добродії в подертих капелюхах. Лишаючи на сніговій галявині килима Болючі синці слідів, так схожі на потонулі човни, Вішають у вітальні плащі, кидають у куток парасольки І повільно знімають обличчя, ніби гумову рукавичку. Я слухаю, як вистигає чай, і метушливо шукаю слова. Так шукають забуті вдома окуляри. В моїй оселі все тихше співає капіж. І все чіткіше чути кашель саксофона. В бідолахи, ймовірно, сухоти, А його господар ...
20 фев 2013 {168} / 1 фото /
* * *
Ми жили в якомусь місті І пливли паралельними вулицями, Які не впадали в жодне море, Проте десь там, у зморшках обрію, Вони, ймовірно, перетиналися. Але ми берегли свої коліна Від шрамів і синців, Тому ніколи не наближалися До краю планети. Кожен з нас мав власне сонце, Ручного місяця, півжмені ночей І порослий травою Чумацький Шлях, Яким блукали персонажі наших сновидінь, Обпікаючи весни заметільними поглядами. Над нами палахкотіли два уламки досвітнього неба. Наша спільна ...
20 фев 2013 {386} / 1 фото /
* * *
... І був він темним боком місяця, Таємничим кружалом, що якоїсь невиліковно хворої осені Шубовснуло з пробитого дощами неба В колодязну прірву, сколихнувши ряску спогадів. Я саме вичерпувала відрами ніч, Настояну на безсоннях заплаканих зозуль Та сполоханих цивілізацією мавок. ... І був він плямами на стиглому тілі сонця, Вугільно-болючими рваними ранами, Що перетворювали розпечене, немов черінь, світило На стомленого дога-долматинця, Який мусив чатувати розсипану серед хмар ти ...
20 фев 2013 {171} / 1 фото /
* * *
Наша зустріч суперечить законам Космосу: Ми - вихідці з різних галактик, Отож мусимо простувати кожен своєю орбітою. Наша зустріч суперечить константам побуту. Вона руйнує звички і міняє місцями сезонні явища: Час готувати сани і час сіяти каміння. Вона розбиває голинники. І, під акомпонемент тріснутого скла, Ми пересуваємось, по коліна в піску, Захлинаючись безпритульними хвилинами. Наша зустріч суперечить анатомічній будові глузду, Формулам існування, національним о ...
20 фев 2013 {182} / 1 фото /
Кімната
У цій кімнаті із паперу стіни. У квіти п'ють пошерхлими губами Розмішані зі спогадами звуки З надтріснутого келиха думок. Тут штучні листя, запах і пилок; Старих картин розмито-сірі плями, І зорі - недостиглі мандарини, Що із гілок зриваються у руки. У цій кімнаті океани, ріки, Озера мрій із конфеті і піни. І електричне сонце, ніби лезом, Промінням крик вичавлює зі скла. Не сніг фіранок - павутиння й мла Мережать вікна, комірці і спини, Фарбують в старість шати і повіки... Т ...
19 фев 2013 {210} / 1 фото /
* * *
Він приходить раптово, Наче повінь у Сахарі Або перший сніг у Зімбабве. Його волосся пахне пилом поневірянь, Відчаєм роздоріж І ще трішки - липовим медом. Його слова мають присмак Диму, юшки і багаття, Розпаленого постмодерновими Адамом та Євою На березі якоїсь річки, Що розчинилася в темряві й тиші Там, в тій країні, де добре лише удвох. Він знімає у вітальні піджак, Незграбно припасовує до забутого в дверях ключа Свій побитий міллю "метелик". Залишає в кутку капелюх, шпагу ...
19 фев 2013 {163} / 1 фото /
Невеличка драма
Все за сценарієм: сльотава ніч, забута парасолька, перехожа. Я - перехожа. Горошини звуків Відскакують від стоптаних підборів. Крокую містом нашої зими. Шукаю місце нашої відлиги: Міфічний закуток, де вдвох, де не на "ви", Де навіть затишно і духмяніють трави. А латки вікон на розмоклих стінах Все більше схожі на ламкі крижини, Що тонуть в листопадових калюжах. А ще ті шибки - послання в минуле - Чомусь нагадують льодяники з дитинства: Солодких півників і зірочок на палці, Заг ...
19 фев 2013 {300} / 1 фото /
* * *
Є тільки дощ - патетика і гвалт - Єдина справжність: мокре і прозоре. Безсонне місто, мов північне море. Човни чобіт, важкі вітрила пальт. Є тільки дощ - розбурханий, як біль, Пульсує, б'є у рівчаках і скронях. Лице ярила, ніби в'ялий сонях, Змивають хмари посірілих хвиль. Є тільки дощ - безмежжя, глибина - Ота печаль до відчаю, до вірша. І кожна ніч найдовша, найгустіша. І на зірках - морозів сивина. Є тільки ми - загублені в світах, Де трави чорні, де піски солон ...
19 фев 2013 {181} / 1 фото /
Солісти
Дівчина гарна. Скоро п'ятдесят, А отже, на порі і геть дозріла. Корівку маю, трійко поросят, Новенький заступ і залізні вила. Лиш день і ніч тривога допіка: Невже в дівоцтві доживати віку? Мої гаряче серце та рука Чи ж знадобляться, врешті, чоловіку? Як на біду, у нашому селі І в будь-якому селищі чи місті Та і на всенькій матінці-землі Нема мужчин - самі лише "солісти". Оно Петро - ну, мрія молодиць: Не п'є, не палить, з виду не потвора. А як почне, бува, себе хв ...
19 фев 2013 {236} / 1 фото /
* * *
Гіркоти було до схочу І осені - до нестями. І повінню хризантем Змивало принишклі сни. А хтось в переході грав На клавішах відчаю. Рани Давно відбринілих нот Сніжинками на асфальт, У нетря слідів і тріщин Спускалися. У садах Поволі згорало листя, Лишаючи порох літ І опіки на траві. Самотні світила гасли, Немов електричні лампи. І день, ніби плід каштана, Зірвався на стигу землю, Щоб розколотись На колючі половини. До дна, здавалось, випито всі рими І навіть біль всотовано до ...
19 фев 2013 {151} / 1 фото /
* * *
Полохливі гілки розхристаних верб, Мов обірвані струни. Солонуватими краплями По рівчаках і западинах кори, Так схожої на черепашин панцир, Збігає тиша. Осені боляче. Хтось байдуже вколов у самісіньке небо, Проштрикнувши, як списом, трояндою Закоцюбле, натомлене тіло. Вітру хрип. Осінь в жалобі. Буран був і відчай, і слів зорепад. А тепер падолист обпікає підбори. І чорніють поволі мережані шати, Наче попіл. Осені холодно. Згарище літа. Лише малюк Так вперто за ...
18 фев 2013 {194} / 1 фото /
* * *
Грона сніжинок, немов горобиновий квіт. Віхола пестить потріскані яблуні, клени. Нас закружляло на паркових гойдалках літ. Наших кохань облетіли, опали ромени. Споминів зорі - нічні болотяні вогні - Зманять, зведуть, розтривожать притишену тугу. Нас віднесло у старому, хисткому човні, Ніби у море, в розбурхані відчай і хугу. Ми вже не пара давно. Ми лиш він і вона, Різні симфонії, промені з різних галактик. От і зустрілися. Присмак образи, вина. Стислась планета до розмірі ...
18 фев 2013 {157} / 1 фото /
* * *
Я - стотысячная амфора, Поднятая со дна истории Безымянным собирателем жемчуга. Я пропиталась оливковым маслом, Колыбельными водорослей, Портовой руганью и кислой мадерой. Я умела читать на палитрах рассветов Чреты и резы чужих переписчиков судеб. Я умела хранить запах мирры и мая, Так не схожий с музейною пылью реалий. А теперь постигаю истерзанным телом Танец мёртвых лучей На стерильных витринах И мелодию ветра под толщею шума, И язык Ваших пальцев на кружеве трещин... Я - ...
18 фев 2013 {159} / 1 фото /
Одиночество
Как чёрная птица, клюющая луны и дни, Как белая птица в силках горько-угольной боли, Твоё одиночество - рокот продрогшей весны: Нестройное пение, гам отхрипевших бемоли. Истерзанный луч, расплавляющий сталь и гранит, Изломанный свет в створках штор, льдинах веток и стёкол - Твоё одиночество. Пусть его небо хранит И нежит бессониц моих паутиновый кокон. Твоё одиночество - вьюги бурлящий разлив, Клокочущей лавы всевластие - вспышка и пепел. Твоё одиночество с чаши ладоней исп ...
17 фев 2013 {202} / 1 фото /
* * *
Десь за обріями безладних надій На раптові зустрічі і тепло північного сяйва, Розхристані ночі вкривають скоринкою зморшкуватих спогадів Вистиглу магму чуттів, Лімфу і слов стародавнього слова "кохання", Іменника, що, переживши всі буревії, Землетруси та девальвації, Став схожим на архаїчного старця З діравою торбою за плечима Посеред карнавального натовпу інновацій. Нині сезон перепрілого листя, Порослих мохом призьб І надокучливих, ніби гедзі, калюж З крижаними скалками ново ...
17 фев 2013 {181} / 1 фото /
* * *
Пора зрелых яблок, остывших ладоней И взглядов, подёрнутых матовой дымкой. Смотрюсь в распростёртые бабочки листьев И вижу их боль, обожжённую ветром, Прошитую стужей бескрылую душу. В сезон убывания цвета и солнца, Парада зонтов и бессилия веток Я знаю: мне ближе тебя только дождь - Поток, заполняющий город до края, До вымокшей кромки щербатого неба. Безудержность ливня, где дождь - время года, И эхо, и суть. Эталон, единица На звёздных часах антикварщика. Струи, меж па ...
14 фев 2013 {192} / 1 фото /
Тінь осанни чужому місту
(триптих) 1 Місто недописаних ямбів, паперових веж І зажурених ліхтарів, в яких опівдні віддзеркалюється місяць. Місто безкраїх алей, так схожих на стрімкі ручаї, Що безтурботно крають землю на острівці й купини. Місто мережаних граток і дерев'яних мостів, За якими оселилася ще не звідана річка. Місто, що купається в зорепадах і променях Напівіреальних спогадів дитинства. Кажуть, коли місяць уповні, в це місто злітаються музи. Саме тому тут мешкає ...
13 фев 2013 {189} / 1 фото /
* * *
Ты сам придёшь в январский снегостой, Когда метель, как занавес, как скалы, Недвижима. В бессоннице густой Все звуки - масло. Режь, вноси в анналы И мажь на крекер сочетанье слов, Ссыпай в ладони запоздалый вечер. Ты сам придёшь в лавинную любовь - В тот рифмопад, тяжёлый, словно вечность. Взвалив на плечи глубину небес, Чужих надежд отыгранные роли, Ты будешь мудрым, как мороз и лес, И беспощадным, как щепотка соли, К открытым ранам безначальных строк (Бросала ...
12 фев 2013 {169} / 1 фото /
* * *
Слухай! Осінь кипить в телефонних дротах. Рваним листям гудків, пінним струменем змерзлих, Знеболених речень, що там, на стежині "Плюс - мінус кінцевість" тріпотять, ніби птах У гілках горобин. Гіркотою пошерхлих Ягід, крил, хризантем обпікаючи сад. Слухай! В грудях годинника час стукатить . Незагоєних снів відщемілі лушпини Циркулюють, булькочуть в напружених жилах, Залишають рубці. Кожен рух, кожна мить Рвуться в світ перехресть, шпичаками шипшини Прошиваючи простір, як тишу н ...
12 фев 2013 {193} / 1 фото /
Звонкий миг пробужденья
По краюхе остывающего города медленно растекается утро; Выплёскивается из ржавых кратеров кухонных кранов, Застеклённых глазниц недостроенных зданий; Просачивается сквозь трещины, выбоины, щели, Расколотые чашки и щербатые заборы; Врывается в сонный мир трелью чайника, Горечью сбежавшего молока и кисло-сладким чувством предвкушения. Улицы теснее прижимаются друг к другу, То и дело задевая извилистыми боками Разметавшийся в полудрёме ветер; Тщетно пытаются сохранить обрывки тающей ночи ...
12 фев 2013 {212} / 1 фото /
* * *
Осінь торкнулась вулиць ніжністю айстр, туману. В храмово-жовтій тиші стрімко згорає день. Тане схололий промінь на вітражі. Осанну Осінь співає світу. Коловорот імен, Дат, сторінок... Як вістря, суму раптовий подих. Кинуто в барв розливи скельця вечірніх криг. Жебрає осінь зорі, мов мідяки, на сходах І вишиває долі на рушниках доріг. Вправно торує траси. Серед міського шалу Грають вітрів тромбони, яблук пала вогонь. Осінь шукає сховку в мокрих алеях Валу, Сиві латки лишає ...
12 фев 2013 {202} / 1 фото /
Сезон межсезонья
Осень - сезон мексиканских страстей. Смотри, как призывно ветер танцует сальсу, Заблудившись в жёлтых кулисах остывшего сквера. Вырывает зонтики, распахивает плащи, Стряхивает за ворот звонкие капли, Пропитанные сквозной безысходностью, Вобравшие в себя нестройную мелодию Густой, беспредметной, тягучей тоски, Которая заполняет по утрам все ёмкости и пространства. Он протягивает крючковатые, дрожащие пальцы К скользящим силуэтам, спешащим растаять В круговерти повседневных забот. Его ...
11 фев 2013 {182} / 1 фото /
* * *
Якби відстані вимірювалися філіжанками, Я б сказала, що між нами - півмільйона чашок кави, випитої нарізно, Десять тисяч ковтків гіркоти, Триста шістдесят п'ять ложок опіків І одна малесенька усмішка, Що випадково зісковзнула із сонячного променя в твою долоню, Коли той бавився моїм волоссям. Якби відстані вимірювалися невіднайденими римами, Я б сказала, що між нами - руїни паперових Ольвій, Білопінно-штормові хвилі зібганих аркушів і затертих політурок, Розпечений пісок безладни ...
11 фев 2013 {202} / 1 фото /
* * *
Я желаю тебя. Раскалённые угли, Раскалённые ночи безлунных бессонниц Заполняют мой мир. Звёзды листьев пожухли. В иступлённой тоске вековечных паломниц Я тянусь к тебе каждым обветренным словом (На ветру индевеют рисковые рифмы), И ноябрьских распутиц седые покровы Вплетены в цепь бурьнов - дорожные рифы... Обветшалых обочин избитые камни Так похожи на скорбью сведённые лица. Через створки ладоней, сквозь хлипкие ставни Пробивается луч, словно вешняя птица. Я желаю ...
09 фев 2013 {163} / 1 фото /
* * *
Та чи стане досить сили Щоб забутись день вчорашній? На Смарагдовій планеті краще. Ірина Єременко Одного дня ти навчишся приходити не тільки римою, Лишати на подушці слід не від сонячного променя Й дарувати цілком матеріальне тепло З терпкуватим прнисмаком сновидіння на двох. Ти призвичаїшся не танути вранці разом з острівцями Опроміненої неоном сутіні, Пити темно-корричневу чорну ка ...
09 фев 2013 {192} / 1 фото /
* * *
Як Вам ведеться на іншому березі Телефонного дроту? Невже ця холодна, розбурхана тиша Ввижається й Вам темно-вугільним морем, Безкраїм і мертвим, де навіть коралі Подібні до мерзлих торішніх бадилин І де ні медуз, а ні мушель. Каміння - Наточені леза розбитої криги. Як Вам ведеться на іншому березі Раптової зустрічі? Невже кожен вечір однаковим жестом Запалює зорі від згаслої свічки Й у Вашій кватирці? Метелики спогадів Листям осіннім летять і у Ваші Відкриті долоні? Ви пести ...
09 фев 2013 {168} / 1 фото /
Яблука
(триптих) 1 Бути яблуком в спраглій долоні. Відчувати сферичним тілом - Кожним сектором і сегментом, Кожним кратером, меридіаном, - Як під пружним склепінням шкіри Струменять ручаї бажання, Як пульсує розпечена лава, Розчиняє в шаленому вирі Вовну слів, пасма речень і зойків, Вщерть заповнюючи судини Всеохопним вогнем. Рух, дотик - То правічна, мов світ, жага. Пити ніжність з ківша долоней. Сяйво місяця - білі краплі На пошерхлому піднебінні Так п ...
08 фев 2013 {861} / 1 фото /
* * *
Прикосновение бабочки - это тоже ты. Кружева тополиного пуха; Заплутавший в лабиринтах растрёпанных крон Золотистый, извилистый луч; Капли росы на бутонах, щеках; Щемящий уют единственного освещённого окна В промозглое ноябрьское безвременье, безлунье, бессезонье; Прозрачная вуаль тепла, Окутывающая невесомой волной по утрам; Запах полевых цветов и скошенной травы; Мелодии цикад; размеренное спокойствие летней террасы С её глиняными горшками и китайскими фонариками; Кухонные трели и ...
08 фев 2013 {203} / 1 фото /
Рефлексії
1 В ніч на Івана, на Купала Сплела вінок сонетів І пустила за водою, А ти зловив. Шукала мужа, зутріла муза - Перипетії долі. 2 Він узяв собі псевдо Пігмаліон, Придбав стеку, шмат глини і зачинився в майстерні. Рухи були плавними, пальці - ніжними, А ночі - достоту як пізній виноград. Коли ж боги нарешті оживили витвір, Митець злякався і утік у лабіринт. 3 З роками припиняєш вірити президенту і віриш у Діда Мороза, Рожеві окуля ...
08 фев 2013 {211} / 1 фото /
Тепло зі смаком горобини
На морозі вуста твої Нестримно, невблаганно пахнуть горобиною - Притрушеними вчорашнім снігом Палаюче рясними кетягами. Їх багряна гіркота Виринає із заметільної піни січня-лютого До брутальності раптово, Немов сліпуче світло запотілих фар Зі щільних, каламутних тенетів сутіні. Пригадується осінь - барвиста латка На хиткій каруселі минулого - І моє намисто із пружних, ще недозрілих ягід. Я низала оті жовтогарячі горошини Якось похапцем, сторожко позираючи навколо, Трохи соромлячись ...
08 фев 2013 {226} / 1 фото /
* * *
Мені ніколи не снились рими, Оті лискучі, дебелі риби, Що пропливають по вістрю тиші Від болю важчі, від криг слизькіші І розтинають плавцями ніч. Шляхетна ніжність долонь, облич, Нервові рухи, тендітність пліч, Жага та сила багать і злив Не розбудили хоч тіні слів. Повільно тануть у безголоссі Вітрів наспіви. Пульсує осінь, Жбурляє листя в безладні стоси. Жовтогаряче холодне море Непримиренне і неозоре Змиває промені і сліди. У стеблах, в пасмах, в стрічках води ...
08 фев 2013 {178} / 1 фото /
* * *
То - липень. Спраглими вустами Хапаємо по краплі вітер, Як стиглих ягід оксамити Чи перла пружної вологи, Що котяться із гирла крана - Заіржавілого вулкана - Десь на межі між "вчора" й "завтра". То - липи. Пахнуть диким медом Повітря, трави, Кожен дотик і кожне відігріте слово. Невпинний жар твоїх долоней На шкірі, шовку, снах і мріях, В химерних візерунках зморшок На стовбурах старих дерев. То - листя. Нам шепочуть крони Лиш їм одним відомі мантри. І затуляють нас ...
08 фев 2013 {152} / 1 фото /
Портрет з натури (сім синквейнів про тебе)
1 квіти вибагливі, екзотичні пишаються, пестять, палають розмай наших зустрічей - квіти відкритість, беззахисність, спека 2 мушлі гарячі, вологі ваблять, шепочуть, жадають вуста твої - мушлі солоні відвертість, вогонь, глибина 3 вітер розхристаний, безтурботний тулиться, горнеться, лине вітер живе у твоєму волоссі стихія, свобода, осінь 4 кава досвітня, густа гірчить, обпікає, кличе в цілунках тво ...
08 фев 2013 {251} / 1 фото /
* * *
Я тобі подарую промінь - посланець золотого квітня - Він розгладить малюнки зморшок у куточках очей, і роси Забринять у тенетах тиші, мов на струнах. Барвисті квіти Проростуть крізь асфальт і кригу - полохливі, різноголосі. Я тобі подарую вітер. Він дріматиме в сивих кронах, А сльотавими вечорами захищатиме світ від втрат. Хай він пестить твоє волосся, хай він грає на срібних дзвонах Ліхтарів, парасоль, конвалій солов'їну весну рулад. Я тобі подарую трави, що розстелються окс ...
08 фев 2013 {545} / 1 фото /
* * *
В голубых глазах бессонниц - непрочтённые ответы. Лунных трасс молочный иней льётся в комнаты сквозь тюль. По морщинам тротуаров лепестков сухих монеты Катят ветры. Расплескался, растревожился июль. Там, в оконном зазеркалье, - растрепавшиеся звёзды, Как головки маргариток, освежённые росой. Сплетены в жгуты тугие километры, мили, вёрсты. Все пути ведут по кругу, все пути ведут домой. Ты мне даришь эту полночь, укрывающую плотно Устья улиц и бульваров тёмно-синей кисеёй. Ра ...
08 фев 2013 {255} / 1 фото /
Хризантемова зустріч
Брутально пахли хризантеми із кожного кіоску. Сонце Повільно скрапувало в осінь, немов згущенка. Жовте місто Презентувало на поталу душевні рани. Так врочисто Зривались, тріскались каштани. Це стогін? Хрип? Оксюморон це? Я крокувала хідниками - нахабно дорога, вродлива. Списами трендових підборів до щенту розбивала тишу. І раптом - Ви. Похилий профіль... В глибинах пам'яті залишу Цю мить, як шрам. І довгий погляд, важкий, холодний, наче злива. Я уявляла все інакше: кав'ярня, ...
07 фев 2013 {188} / 1 фото /
Медитація з дощем
Посинілими, закоцюблими пальцями В обвітрені шибки гамселить дощ, Лишаючи відбитки набряклих пучок На дзвінкому тілі прозорості. Він вистукує чудернацьку мелодію, Схожу на шалений ритм шаманського бубона. Швидше, швидше, швидше... Ще трохи, і ти зливаєшся з цим ритмом, Зростаєшся з ним душею і ребрами. Він пульсує в скронях, він циркулює в жилах. Ти заходиш у нього, наче у воду, І він заходить у тебе божевільним виром. Бо ти - це дощ і дощ - це ти. Мінливі барви почуттів Сплетаютьс ...
07 фев 2013 {201} / 1 фото /
* * *
Порослий чагарниками берег прадавньої річки, Її прохолодні зеленкуваті води Донині пам'ятають так, ніби відчували те вчора: Лязгіт сталевих клинків у несамовитому танці Зухвалості й болю; Шепотіння купальських вінків, Які пестять вологими пальцями-пелюстками Розпашілий, замріяний вітер; Звитягу й поважність князівських човнів (Що їм Московії та Візантії?!); Ніжність дівочих колін і долоней В упертому прагненні віднайти найбільше латаття... Мінливість історії, непевність сьогодення. ...
07 фев 2013 {188} / 1 фото /
* * *
Послухайте серцебиття дощу - Нерівний ритм, то зірветься, то зникне. Ліхтар чавунний, схожий на свічу, Розсипав сльози. На асфальт, у вікна Краплини котяться, мов дріб, горох. Заповнюють щілини і долоні. Нам тепло. Ватра спогадів на двох. Ми плинемо в осінньому безсонні. Послухайте, то - дихання весни, Захриплої на протягах і хугах. Її вінок, духмяний і рясний, Розтрушено у шелестінні, рухах Розхристаних каштанів і думок, Багряних ягід і намоклих квітів. Ми поруч ...
06 фев 2013 {170} / 1 фото /
* * *
В місті спогадів наших сьогодні дощить. Крізь діряве манто поруділого неба Списи сиплються попелом, тирсою. Мить, Як напружений нерв. Повертатись до себе Від замулених пляжів, барвистих чекань, Від линялих реалій, зашорених вікон В край, де листя злилось з позолотою бань, Де в кав'ярні співає зажурений циган. В місті спогадів наших намокле таксі За лискучею шибою, ніби розмито. Опівнічна кімната. Троянди в росі. Смак суниць на вустах, як мелодія літа. М'ятий беж про ...
06 фев 2013 {201} / 1 фото /
* * *
Одного разу я вирішила Подарувати йому світ Із океанами та пустелями, Кратерами і водограями, Снігами та спеками, Гуркотами і дзюркотіннями... Але в нього виявилася Фобія відкритого простору, І найменший протяг Завдавав невимовного болю. Тож я принесла лише серце, Своє власне палаюче серце, Наповнене по вінця Найщирішою любов'ю І найпрозорішою ніжністю. На жаль, він був затятим вегетаріанцем, І мій нерозважливий дарунок Спричинив напад нудоти І тривалу мігрень, Що загрож ...
06 фев 2013 {168} / 1 фото /
Історія однієї зливи
(диптих) 1 Гаряче було і пряно. І дощу благали губи, І дощу благали пальці, Плутались в твоїм волоссі. На плечах, на грудях, спині Малювали сотні крапель Кругловидих, стиглих, млосних. Я шукала в них вологи. Я пила із них, як з чаші, Спрагу, нашу власну спрагу. І язик лишав на шкірі Напівопіки, півкола. А коли ж нарешті зглянувсь, Імовірно, сам Всевишній І з шорсткої губки неба Полились струмки і ріки, Я тулилася до тебе, Я зросталася з тобою. ...
06 фев 2013 {163} / 1 фото /
* * *
Снился октябрь. И багряные листья, Словно гирляндные лампочки, в скверах Ровно мерцали. Паучьею нитью Небо опутано было. В портьерах Солнце рвалось, извивалось и билось, Будто бы в неводе скользкая рыба. Хлопья тоски, как "фастфуды" на вынос, Щедро дарила гудящая глыба Города. Пахло грибами, гуашью, Прелой листвою, вином из клубники. И ностальгию бурлящую пташью Не заглушали клаксонные крики. Снился октябрь, заливающий охрой Сети проулков, газоны, недели. Ночь упл ...
06 фев 2013 {168} / 1 фото /
* * *
Мэри хлещет джин с бутылки. Мысли, мысли, как из крана. На лице - морщин прожилки. Истязанья фортепьяно За стеною. У соседки Сын. Он скоро станет Бахом. О стекло скребутся ветки, Рвутся в дом. С наскока, махом Решено. Разрублен узел. Джин без тоника. Так горько: Увядание иллюзий. Генеральная уборка Там, в душе, где соль и раны, Где тома обид разбухли. Мэри ждёт звонка и манны. Жутко жмут под вечер туфли. Тушь размазана. На платье - Пятна. Мрак. Стенанья Г ...
06 фев 2013 {183} / 1 фото /
* * *
Ах, какой полыхал закат! Кумачами луга алели. Не касаясь травы, летят По степям моих снов доселе Скакуны, в облаках скользя И сливаясь с горячим диском. Тот, о ком и меж строк нельзя, Был таким нереально близким До озноба, до невпопад Обронённого всуе слова. Ах, какой полыхал закат! Бессердечно, хмельно, бордово. Отражался в глазах, струясь; Пенясь, тёк по рукам и спинам. Наших судеб сплеталась вязь И тонула в ковре люпинном. И я льнула, как рогоза, Нежно ...
05 фев 2013 {166} / 1 фото /
* * *
А в Лионе - дожди. Сквозняками квартала Манит осень в свою отпылавшую стылость, Где свирель ностальгии взахлёб отрыдала, Только эхо, как шрам. Окажите, мол, милость, Поспевая след в след. В багровеющем сквере - Подуставший Морис и седая Мадлен. Ветхий зонт на двоих. И в неспешной манере Разговор. Две руки в синем кружеве вен Так прильнули, сплелись, прикипели друг к другу, Точно корни: отнимешь - и рухнет планета. Водосточной трубе заунывную фугу Будет ветер, фальшивя, игр ...
05 фев 2013 {221} / 1 фото /
Художник, що малює на асфальті
Дощі вродили рясно, як ніколи. Звисають до землі налиті грона. Обгорнуті туманом видноколи. Здається місто шкіркою лимона, Розмоклою у вранішньому чаї. Дощі заходять у мою оселю - Безкомпромісні, заздрісні, безкраї. Прядуть розмов заплутану куделю. Плітки полощуть, цідять слів нектар, Куштують каву, розстеляють ліжка. Загашеного місяця ліхтар Закляк на гілці, як велика шишка. Там, за вікном, дощі і тут - дощі. Ми вже на "ти", ми вже в єдине звиті. Дощі блукають в ...
05 фев 2013 {1033} / 1 фото /
Зимова мрія гарячої жінки
От була б я сніговою бабою, Я б охоче хрумала бурульки І не знала про вершки із кавою, Про ангіну, нежить і пігулки. Я босоніж крокувала б стежкою Вся в браслетах з терну і калини. Я б ходила в шалику з мережкою, Що сплели вітри і хуртовини. Я не мала б шапки чи беретика І образ свій доповнила б відром. Замість іграшкового ведмедика Я із мітлою спала б за вікном. На світ застиглий позирала б скоса З-під вибілених ініями вій І спокусила б Дідуся Мороза, Носив цуке ...
05 фев 2013 {214} / 1 фото /
По средам
В этом городе вечная осень Затяжная, как будто простуда, Та же клиника, те же симптомы. Осень въелась в поступки и в мысли, Точно краска въедается в кожу: Не стереть, хоть царапай до крови. Осень воет в пустых коридорах, Сквозняком заползает за ворот. В это время условных мер, Обтекаемых формулировок Всё тягуче, всё тускло, старо. Среди крошева листьев и грусти Мокрый город, как рябь на воде. Он колышется в ритме биенья Ветра в шторах промозглой квартиры. А по средам я тебе ...
05 фев 2013 {177} / 1 фото /
* * *
Я стара. Так брутально стара, Мов засохла порепана глина, Що рудіє горбами верблюдів У блідих чагарях край дороги. Я стара. Так зухвало стара, Мов шпиляста покинута вежа, Що прогнилим посіченим дахом Вже врослася в небесний хребет. Я стара. Так нахабно стара, Наче море, що б'ється у скронях, Що кипить у напружених жилах, Розколовши лаковану мушлю. Я облуплююсь, злущуюсь, злажу, Облітаю пожмаканим латтям. Я - лушпиння, луска, шкаралупа, Я - кора, перемелена часом. ...
05 фев 2013 {476} / 1 фото /
Июльское
(диптих) 1 Слова - барракуды, слова - каракатицы, абрыкадабры Скользят по страницам, ползут, извиваясь, С нелепым шуршаньем царапают, режут бумажную плоть, Пускают колючие щупальцы-корни. А в городе - лето. Возможно, июль. И плавится солнце в расплавленном небе. И плавится кожа под облаком ситца. Раскалены стены хижин и храмов. А жёлтый листок, совершенно осенний, Такой одинокий, с обтрёпанным краем, Сорвался с корявой распластанной ветки В кипящее з ...
05 фев 2013 {206} / 1 фото /
* * *
Ти такий незбагненний, як вечір, що в'ється у шторах, Запинає теплом оксамитним лахміття думок. І йому все підвладне: слова, кожен шерех і порух, На сльотавій бруківці незграбно розчавлений крок. Ти такий неосяжний, як жовтень, що ллється в долоні Бурштиновим дощем падолисту, багрянцем калин. І схиляються долу корони троянд на осонні. Перекреслює небо пташиний зажурливий клин. Ти такий невід'ємний, як щем, що волає у жилах, Що горить на папері пустим, костурбатим рядком. Ти ...
05 фев 2013 {172} / 1 фото /
* * *
Його вуста пахнуть м'ятним коктейлем. О так, не ментоловою цигаркою, Не льодяником від кашлю, Навіть не перцевою м'ятою, А саме коктейлем - Божевільною сумішшю вітру і спеки, Пристрасті і прохолоди. Його голос огортає перламутровим серпанком яблуневого цвіту З фантазійних садів довгокосої юності, Витікає крізь пальці найтоншим шовком, Залишаючи в долонях Дещицю ніжності, жмуток тепла І щось окрім того - жагуче і прозоре, Ніби віддзеркалення вогнища в блакиті джерела. Йо ...
05 фев 2013 {176} / 1 фото /
* * *
Його дружина схожа на тролейбус: Так само гучно грюкає дверима. Життя із нею то кросворд, то ребус, То третій Рим, то друга Хіросіма. У нього діти на маршрутку схожі: Дрібні, вертляві, спробуй наздогнати. Мотають нерви, вимагають гроші. Комфорт сумнівний, лиш ростуть витрати. У нього тесть - горбатий "Запорожець", А все туди ж, все пнеться в "Мерседеси". Давно склероз і ревматизм тривожать, Але ночами сняться стюардеси. Подібна теща до старої брички: Скрипить, вищ ...
05 фев 2013 {176} / 1 фото /
* * *
А насправді він був хороший. Прагнув тільки знайти дружину, Щоби тринькала в барі гроші, Їла пліш і штрихала в спину. Ревнувала до Лізи, Свети, Заливала за шкіру сала. А в перервах латала светри І штани йому прасувала, Готувала гречану кашку, На свята купувала морозиво... Я ж ночами читала Кафку І місцями подекуди Мрожека. Мрожек тут не до рими, звісно. Ніби я й не любила абсурд... Відчувала лиш: в рамцях тісно. Тож назрів особистісний бунт. Так, я мала в ...
05 фев 2013 {163} / 1 фото /
* * *
Того вечора ти був справжнім. І крізь тисячі кілометрів, І крізь тисячі мегабайтів Відчувала гарячу жилку, Що звивалась в тебе на скроні. Скіглив дощ в жалюзі і рамах, Вибивав із бруківки іскри. І напівнезнайома жінка На чужій шепотіла мові Щось звабливе. Палали губи, Як рубіни в оправі ночі... Ти дивився на дощ. Того вечора ти був справжнім. І крізь пластик щербатих клавіш, І крізь фарбу щербатих літер Відчувала пошерхлу ніжність І захриплу напругу мелодій, Мов тепло підз ...
04 фев 2013 {173} / 1 фото /
* * *
Заколисай мене м'яким теплом, Закутай, огорни. Як стиглий сонях, Я прихилюсь натомленим чолом До різьблень долі на твоїх долонях. Порину, наче в море, в оксамит Ласкавих слів. Хай стелеться, хай в'ється Стежками буднів, берегами літ Глибокий голос твій під вітру скерцо. Заворожи, заніж мої жалі. Шаманський бубон сонця. Іскри, звуки Непевним світлом тануть у гіллі. Хай зігрівають, пестять спраглі руки. Заворожи біль невтоленний мій, Отой солоний щем блукань і плаван ...
04 фев 2013 {184} / 1 фото /
* * *
Ти, ймовірно, мені не напишеш... Ти, ймовірно, мене не напишеш У горнятку духмяної кави Молоком по гарячій піні Хвилі спогадів і печалей, Ніби гілкою по воді. Ти, ймовірно, мене не почуєш... Ти, ймовірно, в мені не почуєш Галасливу мелодію весен, Що вирує березовим соком Під атласом тонкої кори, Наче соло струмка на осонні. Ти, ймовірно, мене не відпустиш... Ти, ймовірно, мені не відпустиш Незамолені, покаянні, несвідомі й свідомі... Мабуть, не наповниш мої долоні Сяй ...
04 фев 2013 {171} / 1 фото /
* * *
Ту дівчину звали Євою. В квартирі з балконом в осінь Була вона королевою. А трон з корабельних сосен Тужливо скрипів про море. І липла до шат смола. Тремтливе, напівпрозоре Волосся лилось з чола. Їй так смакувало манго - Просякнутий сонцем плід. У колір війни і танго Вдягався небесний схід. І лопались жили в скрипок, І рвалася плоть пісень. І, ніби альбомний знімок, Тьмянів і згортався день. Легких простирадл завія. Оголений мармур пліч. Вона приручала з ...
04 фев 2013 {192} / 1 фото /
* * *
Місто пахне кефіром і тане, як масло, Під колючим промінням забризканих фар. В павутинні дощів літо бабине згасло. Залишивя лиш дим. Зойк тужливих гітар У принишклих дворах, де господарем - протяг, Де білизни латки, мов птахи на дротах. Місто рветься із рук і хлюпоче в чоботях, Горобиновим соком гірчить на вустах. Місто мокрих повій і собачих симфоній Лізе, в'ється вужем геть за обрій, за грань. Тут співав менестрель, тут молився Антоній... Жовті краплі зірок на обвітрену ...
04 фев 2013 {180} / 1 фото /
* * *
На строкатому килимі осені Два метелики - Спогад з літа.
04 фев 2013 {283} / 1 фото /
* * *
Одного дня і моя кров стане вином, А тіло - хлібом Для ницих, нерозумних і нуждених. Найтяжчий вирок - народитися людиною: Напівбогом і напівхробаком.
04 фев 2013 {180} / 1 фото /
* * *
Настоящий мужчина Должен быть Непременно драконом, Даже принц На белом непарнокопытном.
04 фев 2013 {172} / 1 фото /
* * *
Хмарить: Збитими вершками Спокушає крізь фіранку небо.
04 фев 2013 {164} / 1 фото /
* * *
Смак полину, Деревію, кави Дарує вранішній поцілунок.
04 фев 2013 {166} / 1 фото /
* * *
Дивлюсь в багаття, Немов в озерце, І бачу наших долонь сплетіння.
04 фев 2013 {176} / 1 фото /
* * *
Вдихаю запах твого волосся. Поволі плавиться місто. Липень.
04 фев 2013 {157} / 1 фото /
* * *
Вечір. Іній. Голубі троянди На замерзлій шибці квітнуть.
04 фев 2013 {149} / 1 фото /
* * *
До кави більше віршів не принось. Хай влежуються, стигнуть На горищі.
04 фев 2013 {144} / 1 фото /
* * *
Така тендітна павутинка В чорних косах, Мов музика...
04 фев 2013 {172} / 1 фото /
* * *
В тісному плетиві наших пальців Ще стигнуть літа Духмяні крихти.
04 фев 2013 {158} / 1 фото /
* * *
Консервувала літо в банки, Та, замість квітів, Пропахла оцтом.
04 фев 2013 {156} / 1 фото /
* * *
Чому в дитинстві Осінь пахне Теплом бабусиних долоней?
04 фев 2013 {164} / 1 фото /
* * *
Гойдаю стиглий кетяжок калини - І рими сиплються на аркуш: Кров - любов.
04 фев 2013 {167} / 1 фото /
* * *
Неквапом тане Під кволим сонцем Ночей різдвяних дивовижа.
04 фев 2013 {167} / 1 фото /
* * *
На павутинку бабиного літа Ловлю холодні риби Меланхолій.
04 фев 2013 {155} / 1 фото /
* * *
Осінь - час плетених светрів, Чаїв з малини, Японських віршів.
04 фев 2013 {166} / 1 фото /
* * *
Плаче, скавучить, як цуценя, Струна обірвана - Лист з бабиного літа.
04 фев 2013 {167} / 1 фото /
* * *
Сонце згубилося В кошику листя. Перші крижинки на скронях.
04 фев 2013 {178} / 1 фото /
* * *
Наче в павутинні, у липучій тиші Загрузають пальці, щуляться рядки. Обдирає вітер вимоклі афіші, Вогкі крихти літа здмухує з руки. Мов строкате листя, непотрібне жовтню, Облітають клапті з театральних тумб На палітру міста, ніби у безодню, У масні калюжі поріділих клумб. Розливає барви сумовита сутінь. Вже не роздивитись обрисів, постав. Проникає в тіло до кісток, до суті Кислий присмак туги, запах прілих трав. Тулимось, як тіні, в глибині кав'ярні, Де ваніль і кав ...
04 фев 2013 {170} / 1 фото /
* * *
Ти не слухай її - ту, хто жінкою лишиться навіть У дуельному шалі, із вістрям кривавим в руці Чи у мокрому дранті, коли рваний ранок ще чавить Перестиглі тумани, мов сливи, загрузлі в сльоті. Не займай. Довгі пальці гірчать хризантемовим болем. Тихий голос просякнув печаллю пташиних ключів. Шарудить падолист, грізно піниться збуреним морем. І відносять вітри насінини розпатраних слів. Наче ржава трава, шелесне плащ із мокрої замші, Вже заюшений в пурпур заходу зім'ятий поді ...
04 фев 2013 {173} / 1 фото /
* * *
Твои слова - мохеровая шаль. Я в них уткнусь, закутаюсь, поверю. Декабрьских будней треснувший хрусталь Рассыпался метелями за дверью. Дрожит в осколках зябкий лунный свет. Волшба зимы: смущение, кокетство. Твои слова - уютный старый плед, Пропитанный ванильной сказкой детства. Твои слова - тончайший лёгкий пух, Невысказанной нежности гардина. Я в них укроюсь от побед и вьюг, Свернусь клубком урчащим у камина. Мне, заплутавшей в северных ночах, Где стынут мысли, ...
04 фев 2013 {255} / 1 фото /
* * *
Брести крізь осінь. В шурхоті ожин Ще пінить, ще п'янить серпнева втома, Ще ллється тиша срібна, невагома І полотніє на вітрах полин. Брести повагом. Вздовж розбитих трас Скрипучі верби розгортають крила. Стікає в пил приречено, безсило З гілок похилих вибляклий атлас. Крізь пружний вечір стиглий, наче плід, Що вогкістю тугою ліг на плечі. Крізь тріскотливий перегук лелечий, Що вріс ключем у млистий круговид. Чимдужч чимдалі від хрипких "не йди", Від рук і слів, пр ...
19 окт 2017 {50} / 1 фото /